БЕЗ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ

В Укрінформі відбулася прес-конференція організаторів ІХ Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика “Як порятувати конкурс?” Ішлося про те, наскільки мало уваги приділяють державні структури інституції, що стала знаковою в культурному житті суспільства. Привернути увагу громадськості до проблем мовного змагання, а також знайти шляхи виходу із ситуації, що склалася, мали на меті учасники прес-конференції.

Надія КИР’ЯН, Олена ШУЛЬГАМихайло Слабошпицький, виконавчий директор Ліги українських меценатів, співголова координаційної ради конкурсу:Ми зібрали прес-конференцію, щоб привернути увагу громадськості до проблем проведення Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, оскільки цей захід вимагає об’єднання свідомих українців. Коли ми його розпочинали, деякі українські патріоти наголошували, що не можна співпрацювати з Міністерством освіти, оскільки тоді його очолював Василь Кремень, якого ототожнювали з СДПУ(о). Ми відповідали, що проводитимемо конкурс і з лівими, і з правими, бо всі живемо в Україні. Так роблять у цивілізованих державах. Дев’ятий конкурс проходив найважче. Хоч перед початком настрій був піднесений, оскільки Президент видав кілька указів, зокрема про те, що конкурс проводитиметься з використанням коштів з Державного бюджету. Кабінет Міністрів видав постанову з цього приводу. Але кошти меценатів виявилися основними. Конкурс провели, але від Української держави, від уряду гроші досі не надійшли. Нещодавно з Міністерства культури і туризму повідомили, що надають десять тисяч гривень (замість обіцяних півмільйона). Але і їх досі немає.Відбуваються цікаві події. При кожному міністерстві створюють якісь державні підприємства, яким виділяють кошти, однак частину забирають собі. Це як легалізація корупції. Наприклад, при Міністерстві культури і туризму є державне підприємство, яке очолює Нонна Юшкова. І вона нам диктує, на що можна витрачати гроші, а на що ні. 

Тому якщо щодо конкурсу є якісь загрози, то це від державного чиновника. І ми від імені громадськості України просимо захисту. Не хочемо, щоб у Міністерстві освіти і науки України удосконалювали конкурс і приходила нова команда. Цього року мали величезну напругу в роботі журі. Я вперше не повірив, коли визначали переможців. Раніше головою журі працювала академік Любов Мацько, і не було жодних проблем. Наполягаємо, щоб вона повернулася, і щоб кандидатури членів журі погоджували з наглядовою радою конкурсу. Вісім років ми успішно співпрацювали з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти. А коли з’являються нові люди, які претендують на роль координаторів, — з’являються нові проблеми. Я цього не хотів би. Ситуація така: можуть змінюватися керівники держави, міністри, а ті, хто починав цю справу, мають її продовжувати. Меценати нам допомагають, але якби влада була національно свідома, то на закритті конкурсу переможців нагороджували б і від Президента України, і від Прем’єр-міністра, і від голови Верховної Ради. Павло Полянський, заступник міністра освіти і науки України: Міністерство розглядає цей конкурс як вкрай важливий захід у низці інших кроків щодо підвищення статусу державної мови не лише в навчально-виховному процесі системи освіти, а й у державі загалом.Назву ряд інших заходів, які проводить міністерство для поліпшення мовної ситуації. Торік ми провели Всеукраїнську нараду вчителів української мови й літератури, які працюють у школах з навчанням мовами національних меншин. Це була перша така нарада в історії незалежної України. Понад триста вчителів розповідали про те, як їм працюється в тих школах, де батьки, місцева громада, діти в силу етнічного складу певних населених пунктів сприймають мову держави, громадянами якої вони є. Дехто з них її потрактовує як іноземну. Уявити, що може бути щось подібне на теренах інших країн, дуже складно. За результатами цієї наради після бурхливого обговорення було розроблено програму поліпшення вивчення державної мови. Нещодавно ми зустрічалися з Верховним Комісаром ОБСЄ у справах національних меншин, який на наполегливе прохання Міністерства освіти і науки, українського уряду прибув в Україну після того, як відвідав Російську Федерацію. Місія ОБСЄ здійснила моніторинг, як на теренах Росії задовольняють права етнічних українців на здобуття освіти рідною мовою і відповідно як задовольняють права освіти російською мовою в Україні. Не коментуватиму: ситуація очевидна. Міністерство розробило проект постанови уряду про встановлення 15-відсоткових надбавок учителям, які викладають українську мову й літературу в школах з мовами навчання національних меншин, проект зміни до закону, за яким другу вищу освіту за фахом вчитель української мови і літератури отримує безкоштовно, на відміну від усіх інших професій. Проводимо щорічний конкурс “Об’єднаймося, брати мої”, олімпіади, конкурси. Цього року співпрацювали з Лесею Коваль, очільницею Львівського книжкового форуму. Це був перший позитивний досвід спільної роботи державних установ і неурядових організацій. Сприяємо й конкурсу імені Петра Яцика. Питання коштів справді важливе, болюче. Як і в попередні роки, вчителі на місцях, методисти, активісти організовують цей конкурс, перевіряють роботи, беруть участь у журі без жодної оплати. Проте згоден з Михайлом Слабошпицьким, що проведення 14 травня урочистостей з нагородження переможців потребує витрат, і Ліга українських меценатів цілком справедливо порушує це питання. Вперше в цьогорічному бюджеті такі кошти передбачено, й Міністерство має долучитися до проведення цих заходів. Цілком поділяю точку зору пана Михайла, що ніхто не може надавати рекомендації Лізі меценатів. У нас конструктивна співпраця. Якщо виникають якісь питання, ми їх намагаємося розв’язувати. Бувають проблеми, але головне, щоб швидкоплинні процеси не позначалися на долі конкурсу. Адже він давно вже став складовою національного культурного життя країни. Він стоїть осібно від інших заходів і за вагою, й за роллю, яку відіграє серед закордонного українства. Цей конкурс був детонатором привернення уваги громадянського суспільства і владних структур до складного питання: який статус української мови в Україні і яким він має бути насправді, а не лише декларативно. Віктор Баранов, голова наглядової ради конкурсу: Хочу навести один з багатьох фактів знущання з української мови, яких безліч, особливо в рекламі: “Щонеділі по п’ятницях у казино відбувається розіграш автомобілів”. На цьому тлі просто дивуєшся глухоті, коли заходить мова про конкурс, організований ініціаторами-ентузіастами, які з цього не лише нічого не мають, а й вкладають власні гроші. Стартовий капітал надав громадянин Канади, українець Петро Яцик, який його підтримував тривалий час, а потім, після його смерті, конкурс спонсорувала його дочка Надія Яцик. А де ж українська влада, де політична воля, щоб зробити Україну українською? Національна державотворча ідея полягає не в економічній моделі, не в банківських фінансових секретах, а в тому, що зробив свого часу прем’єр-міністр Чехії Масарик. Тоді Чехія була більше онімечена, ніж Україна зросійщена. А ми переживаємо такий час, коли українська мова на рідній землі, ще не звільнившись від імперського тоталітарного преса, опинилась під пресом глобалізаційним. Нещодавно Борис Олійник наводив страшну цифру: скільки за останні 5—7 років в Україну принесено американського сленґу, відповідники якого є в українській мові. Коли держава не допомагає, та ще й починаються якісь непорозуміння між самими організаторами, стає страшно.Цього року як голова наглядової ради конкурсу і співголова журі я вперше не підписав протоколи. Визначили переможців конкурсу — 30 % з них з Одеської області. Такого ніколи не було. Що там сталося за рік? Помінялася влада чи педагогічні кадри? Виявилося, що проводила обласний етап людина, яка не пройшла інструктажу, до того ж, хтось із чиновників певної структури поклопотався… Конкурс — це не олімпіада. Його мета — привернути увагу суспільства до упослідженого стану української мови на своїй землі. З нас уже світ сміється. Приїжджає, приміром, посол Фінляндії в Суми і розмовляє українською мовою, а сумський губернатор — російською.Щоб змінити цю ситуацію, організували конкурс. Сподіваюся, що в подальшому посилимо цю ділянку роботи. Ми надіслали до очільників держави чергове звернення про те, щоб надати конкурсу статусу Національного. Михайло Ватуляк, віце-президент Ліги українських меценатів:Щойно я зі Лівівщини, де брав участь у закритті конкурсу. Іноді прикро дивитися, що наш захід потрібен лише нам, меценатам, які вкладають гроші, та ще управлінням освіти і науки обласних державних адміністрацій. На відкритті й на закритті конкурсу, крім начальника управління освіти, нікого від влади не було. Складається враження, що проводили шкільну олімпіаду, і ніхто не виявив до неї жодного інтересу, хоч запрошували і міську, й обласну владу. Мабуть, їм ніколи і їм це не цікаво. Владні структури, навіть на місцях, не надають належного значення конкурсу, вважаючи його маловагомим.Ліга українських меценатів вкладає у конкурс гроші, хоч вони нікому не зайві, розуміючи важливість і потрібність такого заходу в нашій країні.Якось зустрічався з одним обласним посадовцем, який сказав, що потрібно ліквідувати “Просвіту”, бо вона, мовляв, своє віджила. Думаю, що маючи таких посадовців, скоро почнемо відновлювати лікнепи. Те, що зробила “Просвіта”, особливо в Західній Україні, тяжко переоцінити. Завдяки Товариству збереглися і мова, і культура, і традиції порівняно зі східними реґіонами, де все вже треба відновлювати.Ситуація, у якій перебуває конкурс, близька до критичної. Тому апелюємо до журналістів, щоб винести проблеми на якнайширший загал, можливо, тоді сумління чиновників швидше прокинеться.Неоніла Шинкарук, завідувач сектору суспільно-гуманітарної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти:Проблеми конкурсу щороку різні. Цьогорічний, ІХ конкурс особливий. Після виходу в світ Указу Президента про Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика захід має законодавчу базу. Передусім це Положення про проведення конкурсу, зареєстроване в Міністерстві юстиції, положення про призначення 14 стипендій Президента України найкращим із переможців, постанова Кабінету Міністрів про розмір стипендій учням, студентам і учням професійно-технічних навчальних закладів. Вважаю, що Міністерство освіти і науки разом з Інститутом інноваційних технологій підготували вагому законодавчу базу. Було внесено проект кошторису на проведення Міжнародного конкурсу. Відповідно до положення, ІV етап фінансує держава, перші три етапи — обласна влада. Роботу журі ІV етапу Міносвіти оплатило. Із членами журі й тими, хто формував завдання, було укладено трудові угоди, і гроші люди отримали. Тож певні кошти є.Учителям, які підготували переможців, на церемонії урочистого закриття конкурсу вручаємо освітянські нагороди: нагрудний знак “Відмінник освіти України” і Почесну грамоту Міністерства освіти і науки України. Документи вже готові, тож освітянські нагороди буде вручено вчителям учнів, які посіли призові місця, у театрі імені Івана Франка.Отже, працюємо, намагаємося розв’язувати проблеми, досягати порозуміння в міжособистісному спілкуванні. В Інституті інноваційних технологій і змісту освіти переконані, що мети конкурсу з української мови імені Петра Яцика — утвердження державності української мови — буде досягнуто. Прагнемо, щоб щороку якнайбільше учнів залучати до цього міжнародного заходу.Тетяна Гайдар, головний спеціаліст сектору мовної політики Міністерства культури і туризму України:Міністерство як один із центральних органів виконавчої влади не відмовляється від співпраці щодо Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Три роки поспіль ми проводимо в одному з найкращих залів країни церемонію урочистого закриття конкурсу. Цього року за оренду залу надано приблизно 29 тисяч гривень.Михайло Слабошпицький не поділяє оптимізму працівників Міністерства культури щодо надходження і використання державних коштів. На завершення виконавчий директор Ліги українських меценатів сказав, що наступний, Х Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика відкриватиметься на Миколаївщині. Оганізатори запрошують Президента України. “Але, — зауважив Слабошпицький, — вважаю, що він не прийде”.Отже, конкурс потребує обіцяного фінансування і дієвої підтримки й розуміння владних структур — від місцевого рівня до найвищого. Він завоював коло прихильників серед учнів і студентства, Інтернет-форуми рясніють дискусіями про нього — молодь цікавиться завданнями, ділиться досягненнями. Але ж чому чиновники байдужі, чому не розуміють важливості й користі мовного конкурсу?  

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment