СУРЖИК У ЗАКОНІ

Федір ШЕВЧУК,м. Бершадь Вінницької областіБагато років передплачую газети лише патріотичного спрямування: “Літературну Україну”, “Слово Просвіти”, “Українське слово”, “Молодь України” тощо. Так протестую щодо засилля чужомовної преси. Років з десять тому, проаналізувавши каталог періодичних видань уже незалежної України, гадав, що з часом ситуація зміниться. На жаль… Каталог щороку більшає, а кількість українськомовних видань у ньому зменшується. І коли з’явилося видання з претензійною назвою  “Газета по-українськи”, зрадів. Тож почав купувати її в кіосках. Але швидко розчарувався. Сподівався, що братиму до рук помірковану, цікаву, а головне — патріотичну газету. Однак творці видання пропонують примітив, розрахований на невибагливого читача. Треба віддати належне журналістам: вони шукають актуальні теми, пишуть про те, що цікавить читачів, — побут, здоров’я тощо, тобто газета інформативна. Проте через прагнення догодити невибагливим смакам газетярі “по-українськи” перегинають палицю настільки, що вже відштовхнули чимало читачів. Принаймні,  знаю таких з десяток. Головна причина відмови — засилля суржику на сторінках газети. Чим керуються автори, коли цитують своїх персонажів дослівно? Можливо, прагнуть якомога точніше віддзеркалити життєві реалії? Але ж чому тоді мовлення російськомовних персонажів не спотворене ні в оригіналі, ні в перекладі українською? Тож складається враження, що російськомовні набагато культурніші, ніж ті, хто послуговується українською. Вони постають перед читачем як люди другого сорту. Можна заперечити: такі реалії. Одне із завдань журналіста й полягає в тому, щоб не потурати невибагливим смакам, а навпаки — виховувати читача. Не ставив собі за мету аналізувати тематичне спрямування газети. Просто хотів звернути увагу на те, що назва не відповідає змісту. Не можу називати її українською, попри всі прагнення тих, хто там працює. Якщо за основу такої журналістики взято примітив і суржик, то чи сприятиме це утвердженню державності української мови, вихованню високих смаків у читачів? І чи залишиться українською “Газета по-українськи”? Якщо журналісти цього хочуть, вони мали б відмовитися від суржику і, подаючи фактичний матеріал, хоч би яким він був цікавим, додати хоч трохи аналітики. І, зрозуміло, має відповідати правопису. А поки що припиняю купувати це видання — не хочу постійно спотикатися під час читання. А повернуся до “Газети по-українськи” тоді, коли вона справді стане українською.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment