ПИТАННЯ ТЕХНІКИ

Сергій КЛИМКОІнформація  як товар давно вже витісняє його матеріальний бік, і цей процес буквалізується у поступі Інтернету. Дедалі більше газет і журналів скорочують свої наклади, а часто зовсім переміщуються у віртуальний простір. Світова фінансова криза пришвидшила цей процес, і багато престижних часописів втратили можливість з’являтись у друкарнях. Проте криза друкованих видань у Старому світі й Америці, прогресуючий перехід мас-медіа в мережу контрастує з бумом накладів в Індії, Росії й Україні. Тут розвиток електронного і “реального” ринку преси паралельний. Майже всі друковані періодичні видання України продубльовано в Інтернеті — щоб розширити читацьку аудиторію. Самостійні ж Інтернет-видання набувають дедалі більшої популярності серед читачів передусім завдяки простоті доступу. Принципова різниця між друкованими й електронними виданнями — можливість коментувати останні, що перетворює публікацію на перспективу чи навіть на привід для інтерактивного спілкування між великою кількістю читачів. Такий “плюс”, серед іншого, цілком може впливати на редакційну політику — за умов, коли читачі постійно і масово висловлюють думки просто на “шпальтах”. Окремі видання зобов’язують своїх працівників навіть вести електронний щоденник-блоґ, який стає окремим інформаційним продуктом. Електронна преса, до того ж, має перевагу в оперативності, майже миттєво публікуючи  новини. Постійний доступ до архіву дає змогу відслідковувати генеалогію публікацій, не полишаючи основного тексту.Проте утримати увагу читача в межах одного видання — складне завдання. Процес читання в Інтернеті зазвичай відбувається у досить хаотичний спосіб, коли читач послідовно переходить перехресними текстовими посиланнями з інших електронних сторінок, а не згідно з визначеною ієрархією. Рухаючись безкінечним лабіринтом веб-ресурсів, він дізнається дедалі більше інформації з нових джерел. Україна менше за Центральну Європу й Америку, але активно включена у глобальний процес інформатизації. Пропозиція, що зростає, породжує культуру інформаційного споживання, і це позначається на часі, який користувачі проводять перед монітором. Робота і розваги в одному просторі витворюють новий спосіб проведення часу, що  соціологи окреслюють як інфотейнмент.Бібліотека, традиційний центр знання і постійна адреса дослідника, також поступово мігрує до користувача персонального комп’ютера. У світі діє кілька глобальних програм із забезпечення відкритого доступу до книжок й архівів. До цих програм причетна й Україна. Мільйони книжок і документів оцифровують і переносять у мережу. Електронні бібліотеки, кількість яких постійно зростає, дають змогу мати під рукою величезні надбання людства, полегшуючи працю науковців і шанувальників літератури. До поповнення колекції певних бібліотек може долучитися сам читач, завантаживши власні тексти на їхню сторінку. Вільний доступ до знань — одне із пріоритетних напрямів сталого розвитку людства, спрямованого на підтримку біо- та культурного різноманіття.Становище знання як такого зі зміною середовища своєї матеріальності, на думку багатьох, також приречене на трансформацію. Знання, які пов’язували раніше з особистістю, школою, маючи носієм певну групу “втаємничених”, тепер, за словами Жана Бодріяра, перетворюються на “інформацію”, позбуваючись особистісних характеристик. У цьому сенсі національна специфіка великою мірою втрачає актуальність, стаючи елементом у єдиному полі загальнолюдського прогресу. Тут вона зберігається  як орнамент, приємна ремінісценція, все-таки готова до реактуалізації в автентичному середовищі. Технічний прогрес зумовлює поширення ідей чи, навпаки, ідеї стимулюють і зумовлюють розвиток техніки —  питання про суб’єкт історії. Згідно з постмодерністською теорією, об’єднаною викриттям смерті суб’єкта, техніка слугує нігілістичним знаменником прогресу. Проте важливо пам’ятати, що електронні (“нові”) медіа — лише спосіб доступу до аудиторії, де слово залишається так само сильним і важливим. Інтернет — нейтральне середовище поширення ідей, і лише від людини залежить його  спрямування  і наповнення.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment