ІЗ ДРУЖНІМ ВІЗИТОМ — СУСІДИ-УГОРЦІ

Тетяна БІДЗІЛЯ,м. Бережани Тернопільської обл.Уже з десяток літ Бережани залюбки відвідують угорці, які ревно шанують історію свого народу. Особливе місце для громадян Угорщини — Бережанський замок. Саме тут 6 травня 1703 року вождь повстанців, провідник національно-визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр., князь Трансільванії (Семигороддя) Ференц ІІ Ракоці видав маніфест, у якому закликав угорський народ до повстання проти австрійського панування.Про це нагадує меморіальна таблиця на стіні замку, яку традиційно прикрашають вінками пам’яті зі стрічками кольорів угорського й українського державних прапорів. Така церемонія відбулася і нещодавно. Участь у ній брали гості з міста Ніредьгаза та інших населених пунктів Угорщини, представники фонду “ЄвроКліп — ЄвроЗв’язок”, а також представники місцевої влади.Присутні мали можливість послухати виступи учасників зустрічі, серед яких були краєзнавці, викладачі шкіл і ВНЗ, представники самоврядування, зокрема Саболч-Сатмар-Берег — однієї з областей Угорщини, що межує з Україною. Угорці високо шанують ім’я князя Ференца Ракоці (1676—1735), гнаного й переслідуваного австрійською владою. Ракоці підтримував контакти з французьким королем Людовіком XIV, був в’язнем фортеці Вінер-Нойштадт, звідки втік до Польщі. Бережанщина була частиною Австро-Угорської імперії, й тому князь не без підтримки власника Бережанського замку переховувався в нашому місті, ставши прикладом боротьби за свободу рідного народу. Життя князя Ф. Ракоці було звитяжним. Він зумів створити регулярну армію, домовитися з керівниками селянського повстання куруців, сприяв розвитку економічного життя співгромадян.Про повалення трону Габсбургів Ракоці оголосив 1707 року. Однак його армія зазнавала поразок від австрійських військ. Відновити владу у Трансільванії князеві не вдалося — завадило укладення австрійсько-турецького договору. Прах князя угорцям вдалося перенести на батьківщину аж 1906 року.Гості не обмежилися вшануванням історичних подій. Вони запропонували співпрацю в галузі освітньо-культурних та туристичних відносин угорців та українців, пов’язаних спільною історією. Прикладом може стати співпраця з містами й селами Закарпатської області, де успішно розвиваються освітньо-культурні, туристичні й економічні контакти.Зустріч завершилася екскурсією замком, яку провів директор заповідника В. Зорик. Під час спілкування виникла ідея дізнатися, в якій саме залі Бережанського замку Ф. Ракоці написав маніфест, хто першим почув його з уст вождя-промовця. Може, сам власник замку? А, може, й друзі-повстанці, серед яких могли бути поляки й українці? Ці запитання — ще один місток до дружби сусідніх народів.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment