ЄВРОФОРМАТ

Світлана ЛОБОДИНСЬКАУ День Європи на Першому Національному транслювали звернення голови Європейської Комісії Хосе Мануеля Баррозу до громадян України. Звичайно, голова не міг оминути болючої для українців проблеми вступу до Євросоюзу. Одне з ключових його тверджень звучало приблизно так: “Добре розумію прагнення України приєднатися до європейського співтовариства. Але вам не варто непокоїтися, насправді ви вже там! Ви — повноправна частина європейської історії й культури”. За годину після цієї промови, ніби на підтвердження, почалася трансляція довгоочікуваного пісенного конкурсу. Іншими словами, навіщо вам Євросоюз, коли існує “Євробачення”.Відомо, що конкурс “Євробачення” викликає значний інтерес у громадян країн так званого Східноєвропейського блоку. У міру зменшення причетності країни до Європи як політичного об’єднання цей інтерес зростає. Попри несприятливі політичні реалії, мінімальні шанси на вступ до Євросоюзу та доступ до омріяних “європейських благ”, доки триває шоу, нам дають можливість почуватися повноправною частиною такої бажаної Європи. А у випадку перемоги це може тривати навіть довше. Згадаймо перемогу Руслани 2004-го. Кому тоді вдалося уникнути спокусливої думки, що Європа нарешті нас визнала, чи навіть надії на те, що це матиме політичні наслідки?Тож для країн, орієнтованих на євроінтеграцію, “Євробачення” — шанс принаймні символічно утвердитися в уявному просторі об’єднаної Європи. Тому, окрім пісень, вони представляють там ще й бачення власного місця в “дружній європейській родині”, власну євроінтеграційну стратегію.Євросоюз — це співдружність держав, об’єднаних дотриманням певної сукупності універсальних цінностей, закріплених у єдиних для всіх високих стандартах (принаймні саме за їхнє недотримання туди не пускають Україну). Причетність до цього універсального простору з усіх сил намагаються продемонструвати країни-учасниці “Євробачення”. Сумлінно виконуючи танцювальні па, вокальні пасажі та виявляючи технічну майстерність, учасники прагнуть засвідчити відповідність певним  критеріям якості конкурсу. Оскільки  Європа — передусім спільний ринковий простір,  професіоналізм на “Євробаченні” видається значно важливішою якістю, ніж будь-які завжди суперечливі естетичні критерії. Глобальна світова система в ідеальному вигляді не заперечує і культурної різноманітності. Тому популярною стратегією на “Євробаченні” є демонстрація власного неповторного внеску до культурної скарбниці Європи. Здебільшого свідчення цього внеску — етнічний колорит, який, проте, не ставить під сумнів суттєву відповідність загальним європейським стандартам. Україна не раз уже успішно користувалася таким прийомом. Місцева специфіка у вигляді “диких” гуцулів (Руслана), пострадянських персонажів (Сердючка) чи вродливих солодкоголосих дівчат (Ані Лорак) протягом трьох років забезпечувала нам високі бали. Що ж не спрацювало цього разу? За словами українського коментатора, “нашій Свєті” всі експерти прогнозували місце, не нижче п’ятого.Згідно з відомим афоризмом, виняток підтверджує правило. Тож “виняткова” позиція України і лежала в основі сценічного образу Світлани Лободи. Від попередніх вітчизняних учасників “Євробачення” її виступ відрізнявся прямотою висловлювання стосовно реального внеску України до європейської скарбниці. Те, що Україна може запропонувати Європі на високому рівні, — ескорт-послуги. У цьому сенсі нас можна вважати успішно інтегрованими і до європейського ринкового простору. Проблема тільки в тому, що цей внесок, у якому Європа справді зацікавлена і яким вона активно користується, не вписується у привабливу картину побудованої на єдиних стандартах рівноправної співдружності. Проте не переоцінюватимемо симпатії європейців до попередніх наших конкурсантів. Відомо, що вирішальну роль у голосуванні відіграє діаспора. Можливо, поразка Лободи пов’язана саме з тим, що за неї не проголосували українські заробітчани. Їхній патріотизм виявився занадто вразливим до такої прямолінійності. Адже для них питання належності до європейського простору особливо актуальне. І в цьому сенсі спостерігати за власним культурним колоритом чи високим професіоналізмом, звісно, значно приємніше, ніж за реальним становищем.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment