БУДІВНИЧІ НАЦІОНАЛЬНОГО ДУХУ

Імена багатьох духовних провідників нашого народу, які утвердили вітчизняну культуру серед світових, лише віднедавна відомі загалові. За тоталітарних часів їх піддавали оcтракізму, їхні твори забороняли, інших знаємо як видатних “російських” діячів. Проте саме українці явили світові “Повість минулих літ”, “Слово о полку Ігоревім”, “Руську правду” (Ярослав Мудрий), “Повчання…” (Володимир Мономах), “Слово про закон і благодать” (Іларіон) та інші історичні пам’ятки, які засвідчують надзвичайно високий інтелектуальний рівень далеких у часі, але близьких за духом наших предків. У надрах українського Середньовіччя — одухотворені постаті високоосвічених письменників, духовенства, воїнів, які дивували Європу інтелектом. Про них, а також про їхніх спадкоємців — нова книжка історика, письменника, заслуженого вчителя України, лауреата літературних премій імені Григорія Косинки і “Благовіст” Віктора Лупейка “Витязі української духовності”.

Олена ШУЛЬГАУ кожного народу є постаті першої величини, яких не затьмарює ні пил століть, ні забуття, ні заборони, ні оббріхування. Саме про таких світочів пише Віктор Лупейко. До книжки увійшли нариси-роздуми про видатних діячів українського Відродження і недавнього часу. Вона стане незамінною вчителям, старшокласникам, усім, хто глибоко цікавиться історією й особистостями, які вплинули на історичні процеси. Це не просто біографії, а детальний опис життя і діяльності видатних постатей. Спадщина цих діячів української культури і досі майже недоступна для шкільного вчителя-практика, а видання минулих століть можна знайти у книгозбірнях вищих навчальних закладів лише в окремих примірниках. До книжки увійшли нариси нині покійного Олександра Лупейка, сина й однодумця Віктора Юхимовича, “Слобожанський гарт”, “У хвилях різнокольорових революцій”, “Під чужим небом” про Микиту Шаповала з коротенькою передмовою батька. Вiктор Лупейко виступає як історик, літературознавець і критик. Звичайно, не в усьому він першовідкривач, бо багато фактів відомо з інших джерел, але заслуга автора в тому, що він тлумачить їх із позиції небайдужого, що всі вони зібрані під однією обкладинкою. Віктор Лупейко — уродженець Донеччини (тієї її частини, що історично належить до Слобожанщини), який пов’язав свою долю спершу з Прикарпаттям, де, закінчивши історико-філологічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту імені В. Стефаника, тривалий час жив і працював учителем, а згодом із Київщиною, де живе й активно, попри вже поважні літа, працює. Вперше його ім’я голосно й безкомпромісно прозвучало на весь іще тоді СРСР 1990-го, коли уславлений дисидент і лауреат Нобелівської премії Алєксандр Солженіцин, якого багато хто вважав зразком демократа, повернувшись із вигнання, нарешті заговорив про те, як, на його думку, слід “облаштувати Росію”. Від тих його слів війнуло таким дрімучим тоталітарним дикунством, такою зверхністю шовініста-великороса, що всі аж оніміли. Лупейко першим дав гідну відповідь на імперські зазіхання. Три книжки Віктора Лупейка — “Кайдашизм, або Доки ж будемо самоїдами”, “У світі українських інтелектуалів”, “Світочі і лжепророки”, а тепер і “Витязі української духовності” рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальні посібники для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. Слід віддати належне історикові Лупейку: опрацьовано надзвичайно великий обсяг літератури, архівних матеріалів, розібрано цілий пласт історії, щоб явити суспільству феномен світочів духовності, збудити інтерес до вивчення їхньої спадщини. 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment