Виповнилося 130 років від дня народження Голови Директорії УНР, Головного Отамана військ УНР, полтавця Симона Петлюри
У Полтаві відбулася дводенна всеукраїнська наукова конференція з нагоди 130-річчя Симона Петлюри. Її влаштували Український інститут національної пам’яті, облдержадміністрація, зокрема, Головне управління освіти і науки, й господар — Полтавський державний педагогічний університет. Учасників наукового форуму привітав ректор університету, професор Микола Степаненко, а заступник голови облдержадміністрації Надія Мякушко висловила сподівання, що у Полтаві все-таки встановлять пам’ятник Голові Директорії, Головному Отаману військ УНР, видатному публіцистові, літературному критикові, журналісту. Заступник голови УІНП, доктор історичних наук Владислав Верстюк зачитав привітання від Президента України Віктора Ющенка. У ньому, зокрема, йдеться: “Симон Петлюра посідає особливе місце в історії. Він став символом національного визвольного руху та українського державотворення початку XX століття. Нашому народові та світовій громадськості десятиліттями нав’язували сфальсифіковані уявлення про його життя й боротьбу. Комуністичний режим доклав усіх зусиль, щоб очорнити людину, яка присвятила себе справі незалежності України, стояла біля витоків її державності, відіграла провідну роль у створенні вітчизняного війська.
За останні роки ми багато зробили для відновлення правди про багатьох національних лідерів. Переконаний, що глибоке й об’єктивне вивчення діяльності Симона Петлюри, належне вшанування пам’яті цього великого українця є нашим патріотичним обов’язком як перед попередніми, так і наступними поколіннями. Зичу учасникам форуму плідної роботи й нових успіхів в ім’я України”. У роботі конференції взяли участь історики із Запоріжжя, Кам’янця-Подільського, Києва, Інституту історії НАНУ, громадські діячі, чиї ґрунтовні доповіді засвідчили науковий підхід до вивчення історичної постаті, яка стала символом національно-визвольного руху. В рамках конференції відбувся перегляд документального фільму “Непрощені”.80 % користувачів сайту Українського інституту національної пам’яті висловилися за встановлення у Полтаві пам’ятника Симонові Петлюрі. До відеомосту з нагоди 130-річчя з дня народження Симона Петлюри долучилися Кіровоград, Донецьк, Чернігів та Сімферополь. У науковому Інтернет-форумі взяли участь полтавські науковці-петлюрознавці Тарас Пустовіт, Віктор Ревегук та Микола Якименко. Ішлося, серед іншого, про петербурзький та еміграційний періоди в житті Петлюри. Згадали про те, що саме наш земляк свого часу опікувався упорядкуванням могили Тараса Шевченка на Чернечій горі.
РОЗСЕКРЕЧЕНІ ЛИСТИ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА
Під час презентації наукового збірника “Полтавська петлюріана” наш земляк, директор департаменту Служби зовнішньої розвідки України генерал-майор Василь Богдан урочисто передав до обласного краєзнавчого музею розсекречені листи Симона Петлюри. 11 оригіналів листів Петлюри, датованих травнем—вереснем 1922 року, перебували у багатотомній архівній справі, порушеній каральними органами колишнього СРСР стосовно генерал-хорунжого армії УНР Юрка Тютюнника, якого чекісти заарештували 1929 року.Як розповів Василь Богдан, архівні матеріали свідчать, що листи Голови Директорії УНР і Головного Отамана Армії УНР Симона Петлюри здебільшого були адресовані прем’єр-міністрові еміграційного уряду УНР Андрієві Лівицькому, а також військовому міністрові генерал-полковнику Миколі Юнакову і Послові Уряду УНР у Франції Олександрові Шульгину. У листах оцінюється тогочасна політична ситуація в Європі й Україні, визначаються завдання керівникам української еміграції, висловлюється ставлення до різних подій. Окремі листи помічені написами “таємно” і “довірочно”. Попередньо опрацювавши документи, фахівці служби вирішили їх оприлюднити для подальшого дослідження науковців та істориків. Тож один оригінал і десять копій цих листів віднині зберігатимуться в обласному краєзнавчому музеї. Директор музею Катерина Фесик подякувала Василеві Богдану за дарунок. Указ про розсекречення архівних матеріалів, пов’язаних з добою визвольних змагань, комуністичними репресіями і Голодомором, підписав у січні цього року Президент України Віктор Ющенко.
«ПОЛТАВСЬКА ПЕТЛЮРІАНА»
У Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти ім. М. Остроградського презентували сьоме число науково-публіцистичного збірника “Полтавська петлюріана”. В її основі — матеріали восьмих Петлюрівських читань, проведених у Полтаві 2006 року. У презентації взяли участь заступник голови облдержадміністрації Сергій Соловей, заступник голови обласної ради Петро Ворона, начальник Головного управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації Олег Пустовгар, науковці, письменники, представники національно-патріотичних громадських організацій області.“У Полтаві повинна бути не скромна меморіальна дошка, а величний пам’ятник Симонові Петлюрі. Я переконаний: так і буде, вся патріотична громадськість докладе до цього максимальних зусиль. А якби встановлення пам’ятника залежало тільки від мене, замість дати смерті я викарбував би на ньому фразу: “Герої не вмирають”. Петлюра загинув тільки фізично, його дух сьогодні з нами. Свідчення тому — і вихід у світ “Полтавської петлюріани”, — наголосив Сергій Соловей. Він подякував усім, хто долучився до випуску збірника.Книжка побачила світ у видавництві “РІК” за підтримки Головного управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації. Її упорядник — заступник директора Державного архіву Полтавської області, голова Полтавського міського об’єднання “Просвіти” Тарас Пустовіт. До редколегії увійшли єпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір, голова облдержадміністрації Валерій Асадчев, заступник голови Українського інституту національної пам’яті Владислав Верстюк, голова обласного об’єднання “Просвіти”, народний депутат Микола Кульчинський, науковці Дмитро Степовик, Олександр Білоусько, Віктор Ревегук, Володимир Мокляк, Віталій Ханко, Петро Ротач. Відкривається книжка віршем Дмитра Павличка “На могилі Симона Петлюри” і передмовою Миколи Кульчинського. Вона містить 17 публікацій, автори яких — історики, дослідники, краєзнавці з Полтави, Києва, Вінниці, Донецька, Дніпропетровська. У виданні розглянуто різні аспекти державотворчої, військової, політичної діяльності Симона Петлюри, наведено окремі його листи до літературознавця, публіциста, міністра закордонних справ УНР Андрія Ніковського. Автори знайомлять читача і з життєвим шляхом полтавців Миколи Міхновського (ідеолога українського націоналізму) та Дмитра Шульги (діяча кооперативного руху), уродженця Кобеляччини, сотника Армії УНР Андрія Левченка, науковця Никифора Григоріїва й інших чільних діячів Української Народної Республіки. Учасники презентації також переглянули виставку документів та фотоматеріалів доби УНР, підготовлену Державним архівом Полтавської області.
КІНО ПРО НАЦІОНАЛЬНОГО ГЕРОЯ
Перегляд документальних стрічок — таку форму знайомства з постаттю видатного державника Симона Петлюри обрали для студентів Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка. У той час, коли їхні однолітки-гуманітарії з педуніверситету слухали виступи провідних істориків на всеукраїнській науково-практичній конференції, студенти технічного ВНЗ вдивлялися в кадри кінохроніки початку ХХ століття.“Прикро, що в Україні досі майже не відзнято художніх фільмів про наших національних героїв, зокрема про Симона Петлюру. Мабуть, багато з вас дивилися російську стрічку “Адмірал”, в якій, звісна річ, трохи ідеалізовано генерала Колчака. Росіяни визнали його героєм, тепер популяризують серед молоді. А в нас, окрім сучасних художніх фільмів про Українську Повстанську Армію режисера Олеся Янчука, схожих кінокартин поки що нема. Тому запрошуємо переглянути документальні передачі про нашого славного земляка Симона Петлюру”, — звернувся до юнацтва один з ініціаторів показу, начальник Головного управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації Олег Пустовгар. Документальний фільм “Він з когорти вождів” журналіст ОДТРК “Лтава” Сергій Блавацький створив ще 2006 року. Його неодноразово транслювали в ефірі обласного телебачення, а торік демонстрували в кількох ВНЗ Полтави. У стрічці фігурують авторитетні полтавські науковці Тарас Пустовіт, Віктор Ревегук, Володимир Мокляк, Микола Якименко, київський дослідник Юрій Шаповал.Передача Першого Національного телеканалу з циклу “Аудієнція” — свіжа, квітнева. Знімальна група перебувала на Полтавщині. Тому в програмі, окрім думок столичних істориків, звучать і коментарі голови облдержадміністрації Валерія Асадчева, представників наукової інтелігенції краю. Передачу вже транслювали на каналі УТ-1, тепер її покажуть в освітніх закладах області. Матеріали підготувалаТетяна АЛЄКСАНДРОВА,прес-служба Полтавської облдержадміністрації
«СИМОН ПЕТЛЮРА» У ТЕРНОПОЛІ
Ліля КОСТИШИН,м. ТернопільВийшла в світ перша книжка циклу історичних романів “Симон Петлюра” (“Стриножені коні”) письменника, драматурга, заслуженого діяча мистецтв України, заступника голови Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка Василя Фольварочного. Перша презентація відбулася в Тернополі, адже саме в тернопільському видавництві “Джура” народилася книжка. Її художнє оформлення здійснив тернопілець, відомий у краї живописець і графік Євген Удін. Зрештою, сам автор родом із Тернопільщини — села Нападівки на Лановеччині, куди часто навідується до матері й сестри. Василь Фольварочний не приховував емоцій від першої зустрічі зі щойно віддрукованою книжкою. Він висловив захоплення якістю поліграфії, оформлення й подякував видавництву за працю, виконану з любов’ю.Ті, хто стежить за сучасним літературним процесом, уже мали змогу ознайомитися з уривками роману, що публікувалися в журналі “Літературний Тернопіль”, газетах “Літературна Україна” та “Слово Просвіти”.Перша книжка циклу вийшла з друку напередодні 130-річчя з дня народження Симона Петлюри. Протягом 2009-го — Року Петлюри в Україні — світ побачать наступні три-чотири романи циклу.Василь Фольварочний — автор восьми поетичних, чотирьох публіцистичних книжок, чотирьох романів і двадцяти п’яти п’єс — за сім літ написав п’ять книг роману-епопеї, а всього їх має бути десять. Вивчаючи постать Симона Петлюри, автор вирішив створити не монографію, а художню річ, щоб читач сприймав твір серцем. Автор поставив за мету передусім змалювати особистість, а вже через неї — історичний період, “щоб комусь із молодих захотілося пройти шляхами Петлюри”. Василь Іванович каже, що писав передусім для молодого читача, бо він має знати історію.
