Леонід КЛИМЧУК, голова Коростенського об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. ШевченкаУ нормальній країні все суспільно потрібне нове виникає спершу просто так, лише як потреба для утвердження чиєїсь особистості. Саме так в результаті демократизації українського життя і виник у місті Коростені на Житомирщині літературний конкурс аматорів “Просто так” — начебто лише для їхнього інтелектуального самоствердження. Та вже проведенням десять років поспіль конкурс підтвердив і суспільну потребу. Зі щорічного містечкового змагання на свято Покрови вузького кола любителів художнього слова він невдовзі переріс у щовесняний Всеукраїнський літературний фестиваль поетів, прозаїків, гумористів, літературних критиків, дитячих письменників, шкільної молоді. Розширився формат і представницька географія учасників конкурсу, зросли вимоги до них і їхня художня майстерність, посилилася фінансова спонсорська та громадська підтримка. Тож цього року в оргкомітет літературного конкурсу надійшло вже понад 500 заявок на участь майже з усіх областей України і навіть із сусідніх країн. Усі ці позитивні зміни відбулися завдяки земляцькій організаційній діяльності заступника генерального директора УНІАН Валерія Нечипоренка, його плідній співпраці з міським головою Володимиром Москаленком, участі заступника голови правління Національної спілки письменників України Василя Шкляра.Підвищився рівень інформаційного забезпечення “Просто так — 2009”: долучилися “5 канал”, газети “Дзеркало тижня”, “Киевские ведомости”, тижневик Національної спілки письменників “Літературна Україна”. Зріс рекламний інтерес до цього фестивалю вітчизняних виробників.Увага відомих бізнесових і медіаструктур до такого, здавалося б, звичайного провінційного літературного конкурсу викликана передусім певною визначеністю організаторів з його метою як націєтворчого проекту, коли торік напередодні фестивалю провели в його рамках художню акцію “Література свіжого повітря”. Хоч у ній має право виступити з читанням власних творів кожен охочий, домінують тут здебільшого юні творчі особистості зі свіжим, оригінально-образним сприйняттям дійсності. Вони самі демократично визначають переможців, які, минаючи попередній оргкомітетський відбір, відразу стають конкурсантами фестивалю. Так і цього року вони безпомильно визначили справді найкращих з-поміж себе в жанрі прози та поезії. Ніхто не заперечить, що нове життя нового прагне слова. І це слово повинні сказати молоді, підхопивши українське поетичне знамено знищених компартійно-імперською системою провісників духовного українського відродження Василя Симоненка й Василя Стуса. Саме заради пошуків таких авторів “літератури свіжого повітря” керівники ділових структур і головні редактори газет “Дзеркало тижня” Володимир Мостовий і “Літературна Україна” Михайло Сидоржевський стали брати активну участь в організації й проведенні фестивалю. Адже відповідальні представники української еліти вже чіткіше, ніж організатори і журі фестивалю, відчули значення для українського національного відродження такого “освіжаючого” формату заходу, який і визначає його суспільний сенс. Проте це поки що, на жаль, не до кінця усвідомили самі організатори і члени журі літературного фестивалю, що засвідчено їхньою недостатньою увагою до нововведеної акції. До певної міри про це свідчать і невідзначення ними знакової новели коростенської гімназистки Альони Відливанної, яку юні учасники акції визнали як справжню “літературу свіжого повітря”. Тож ученицю відзначили лише призом міського голови. До цього докору можна додати і неспроможність оргкомітету допомогти в подоланні бюрократичного спротиву дирекції однієї з київських шкіл для приїзду її учениці Катерини Луганської на фестиваль, поетичний твір якої “Листи” заочно було визнано одним з найкращих. Попри все, фестиваль пройшов організовано, об’єктивно і професійно спрацювало журі, високу планку вимогливості до художніх якостей творів постійно підтримував його голова письменник Василь Шкляр. Отож гран-прі фестивалю заслужено було присуджено молодій, але вже знаній поетесі з Теребовлі Тернопільської області Наталії Пасічник. Вона, за її словами, отримала добре профінансовану перемогу: ноутбук, 2 тисячі гривень від оргкомітету фестивалю, тисячу гривень від міського голови та ще й приз від компанії “Плеяди”. Серед поетів першою премією було відзначено киянина Анатолія Мойсеєнка, другими — Дмитра Лазуткіна з Києва та Богдану Вовкодав із Коростеня. Призи від міського голови та компанії “Плеяди” за добірку поезії вручили студентці Київського інституту журналістики Анні Подлужній.Серед прозаїків перші премії вибороли Раїса Плотнікова з Лубен Полтавської області та киянка Євгенія Кононенко. Третю премію присудили прозаїкові Олегу Романенку з Боярки Київської області. Призом міського голови відзначили і коростенку Оксану Геращенко. За літературно-критичні статті другою премією нагороджено киянина В’ячеслава Левицького, третьою — Ольгу Ляснюк з Луцька. Призом міського голови відзначено тернопільчанку Тетяну Дігай.Цього року журі вирішило не присуджувати премій фестивалю жодному з гумористів. Серед них призами міського голови відзначили Богдана Ладаная із Самбора Львівської області, Олександра Хоменчука з Любомля Волинської області й Валентину Павленко з Хмільника Вінницької області. За твори для дітей третіми преміями відзначено Юлію Багінську з Коростеня та Людмилу Клименко з Луганська. Призами міського голови нагородили Галину Бовсунівську з Ніжина Чернігівської області та киянку Аллу Дибу. За дитячі твори премії отримали киянки Катерина Луганська й Інга Токарєва, а також коростенка Марина Піонтківська.Тож черговий десятий Всеукраїнський літературний фестиваль “Просто так” минув без помпезних урочистостей.
