НОВИНИ УСІМ

ГОГОЛЬ УКРАЇНСЬКОЮУ Таллінні відбувся вечір, який організував Конґрес українців Естонії з нагоди 200-річчя Миколи Гоголя. У вечорі “Гоголь українською” взяв участь соліст Національної філармонії України Андрій Бурлуцький, а також митці української громади. Захід відбувся у межах циклу “Видатні постаті України”, який багато років проводить Конґрес українців Естонії. На початку квітня у Таллінні вже проходив вечір з нагоди 200-річчя Миколи Гоголя, організовував його Центр російської культури із залученням професійних акторів Російського драмтеатру, тож рівень заходу був високий. Саме тому активісти Конґресу українців Естонії, які організовували гоголівський “вечір по-українськи”, трохи побоювалися: чи прийдуть глядачі? Та ще й погода того дня випала по-літньому тепла, що нечасто буває в Естонії.Усупереч побоюванням, вишукана зала середньовічного будинку на Ратушній площі Таллінна, де проходив вечір, була заповнена вщерть. Серед присутніх був і представник Міністерства культури Естонії. Глядачі тепло вітали учасників вечора, особлива ж увага та бурхливі оплески дісталися солісту Національної філармонії України Андрію Бурлуцькому, який читав уривки із творів Гоголя. Зворушливим і майстерним було виконання монологу Тараса Бульби. Естонські українці дуже вдячні Андрієві Бурлуцькому, бо вечір відбувся саме завдяки його допомозі, оскільки серед української громади професійних акторів немає.У свою чергу, український артист, за його визнанням, був приємно здивований високим мистецьким рівнем місцевих українських виконавців, які взяли участь у вечорі. Серед них були ансамблі “Відлуння”, “Журба”, “Надвечір’я”, соліст Володимир Говоруха. Попри несприйняття окремих глядачів, які заявили: “Гоголь в гробу бы перевернулся, если б услышал свои произведения на украинском!”, вечір надовго запам’ятається естонським українцям. Адже вони люблять свою далеку Батьківщину і шанують її видатних діячів. ПЕРШИЙ МІЖНАРОДНИЙ ДИТЯЧИЙ ВЕЛОМАРАФОНУ серпні цього року відбудеться унікальна благодійна фізкультурно-оздоровча акція для дітей — веломарафон “Європейськими стежками Степана Бандери”, приурочена до 100-річчя з дня його народження. Організатор веломарафону — Благодійний фонд “Еко-милосердя” (м. Соснівка), генеральний партнер та головний співорганізатор — Львівська обласна рада, обласна асоціація місцевих рад “Ради Львівщини”. Партнерами веломарафону стануть міста й райони Львівщини, через які проходить маршрут. Проект має соціальний характер і реалізується як благодійна фізкультурно-оздоровча акція, спрямована на поліпшення здоров’я молоді й популяризацію здорового способу життя. Суспільна мета акції — реабілітація імені та вшанування пам’яті одного з найбільших національних героїв України Степана Бандери. 14—16-річні хлопці й дівчата, які кілька років займаються велотуризмом у Львівському обласному центрі краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді, у супроводі двох досвідчених дорослих велотуристів подолають маршрут завдовжки 1832 км, пов’язаний із життям Степана Бандери: Соснівка—Сокаль—Червоноград—Жовква—Дубляни—Львів—Миколаїв—Жидачів—Калуш—Рожнятів—Долина—Болехів—Моршин—Стрий—Дрогобич—Самбір—Судова Вишня—Мостиська—Сянік (Польща)—Краків—Освенцім—Піщани (Словаччина)—Відень (Австрія)—Мюнхен (Німеччина). Вибір маршруту пояснюється тим, що Степан Бандера — символ української нації — вів здоровий спосіб життя, ніколи не вживав алкоголю і не палив. Більш того, спортивні заняття — біг, плавання, лижні кроси й особливо тривалі мандри — з дитинства визначили його мужній характер і волю до досягнення мети. Реалізація проекту передбачає урочисті церемонії та публічні заходи (проводи марафонців, мітинги, передання веломарафонцям капсул із землею для доставки на могилу С. Бандери, виступи громадських діячів, прес-конференції тощо) біля пам’ятників С. Бандері в усіх містах за маршрутом в Україні, а також зустрічі з ровесниками за кордоном та спілкування з ними на теми здорового способу життя, встановлення дружніх контактів, обговорення майбутніх спільних акцій. ЖИТТЯ ДО І ПІСЛЯ ЗЕМЛЕТРУСУ В АБРУЦЦОУкраїнці в Аквілі жили так, як і більшість іммігрантів в Італії: робота у сім’ях, недільні зустрічі, дзвінки, передачі та листи рідним. У ніч землетрусу все це змінилося, нестабільний побут втратив і ці нечисленні точки опертя. Про життя українців “до” та “після” розповідає 49-річна Галина, наша співвітчизниця з Аквіли. Народилася вона на Львівщині, жила на Зборівщині. В Італії вийшла заміж за аквільця.“В Аквілі є гарний замок, який відвідує багато туристів. Раніше ми збиралися у його парку. Та комусь, мабуть, не сподобалася присутність там українців. На виклик невдоволених приїхала поліція, показала нам місце, де можна збиратися, дала неофіційний дозвіл. Відтоді ми зустрічаємося “на Ротонді” та площі Ринок. Зв’язок із родичами в Україні забезпечували нам щотижнево три бусики.Українці молилися у церкві Санта Марія Соттопортічі. З Рима, щоб відслужити Службу Божу, раз на місяць приїжджав о. Порфирій. Священика супроводжував дяк. До церкви завжди ходило багато людей. Однак розмірений ритм життя зруйнував землетрус.Земля почала хитатися ще задовго до 6 квітня. Тієї ночі ми спали в авто — боялися залишатися в будинку, двічі відчувши значні поштовхи. Третій стався о 3.32 ночі. Машина підстрибувала, як скажена, а це ж була кількатонна “тойота”! Стінами нашого п’ятиповерхового будинку розповзалися тріщини. Стихійне лихо, яке неможливо передбачити чи запобігти йому, трагічно позначилося не лише на людських долях, а й на психіці мешканців Аквіли. Багато тих, хто залишився живими тієї страшної ночі, повернулися в Україну, щоб оговтатися. Дехто залишився. Та є й такі, що потрапили до лікарень. Я знайома з кількома нашими жінками, які зараз живуть у наметах. Їх евакуювали разом із престарілими, яких вони доглядають. Багатьох вивезли на узбережжя Адріатики, у Пескару. Тим, хто працює доглядальниками, зменшили зарплати, пояснюючи, що зараз менше роботи.Італійська держава не розмежовувала італійців і громадян інших країн, надаючи всім прихисток, годуючи й опікуючи, як своїх. Люди розуміють нашу біду. Українці теж готові допомагати іншим. Наші в Аквілі тримаються разом, тому перше, про що думала більшість, — чи не постраждали друзі? Знаю, як рятували одну нашу жінку, здається, її звати Лесею. Коли будинок завалився, сусіди почала розгрібати руїни. Лесю витягли з-під завалів”.Хоч землетруси (не такі сильні, як раніше, та все-таки відчутні) тривають, життя повертається у звичне русло. Днями споруди перевіряють на стійкість, і, можливо, дехто зможе повернутися у знайомі стіни. Зичимо всім — українцям, італійцям, громадянам інших країн — талану і здоров’я, щоб пережите пішло від них, як важкий сон, і більше ніколи не поверталося.VIII СВІТОВИЙ ЗЛЕТ СУМ ВІДБУДЕТЬСЯ У ВАНКУВЕРІНа засіданні Світової Управи СУМ у Києві було ухвалено проект VIII Світового Злету Дружинників, що відбуватиметься в лютому 2010-го у місті Ванкувері (Канада). СУ СУМ створила організаційний комітет, до якого входять члени Світової Управи, Світової Референтури Дружинників та Крайової Управи СУМ у Канаді. Невдовзі вийдуть обіжники з детальною інформацією про VIII Світовий Злет.ХАФІЗ: КАБУЛ— ХАРКІВ—“МАРІЧКА”Хафіз Сіддік народився в Афганістані, у Кабулі. З дитинства захоплювався музикою і співом. Школярем працював на Кабульскому телебаченні ведучим молодіжно-розважальної телепрограми, був солістом музичної групи. Після закінчення школи здобував вищу освіту в Україні: навчався водночас у двох ВНЗ — Харківському інженерно-будівельному та державному інституті культури. Отримав спеціальності інженера і режисера-постановника. Студентом брав активну участь у культурному житті ВНЗ, був неодноразовим лауреатом міжнародних студентських конкурсів і фестивалів. Тепер через Інтернет популяризує українські пісні у власному виконанні.УКРАЇНСЬКЕ ЖИТТЯ В ПОРТУГАЛІЇДоля закинула мене до Португалії, краю, що відрізняється усім — і кліматом, і культурою — від моєї Батьківщини України. Але, на мій подив, я не відчула себе викинутою з життя, побачила, що в Португалії, за тисячі кілометрів від рідної землі, є організація, яка зберігає українські звичаї й традиції, є люди, які самовіддано працюють для української громади, згуртовуючи її, показують португальцям, що таке українська пісня, танець, українська культура. 3 травня я побувала на українському концерті в місті Порту, який організувала Спілка українців у Португалії за участі Української Греко-Католицької Церкви і підтримки Консульства України в місті Порту та мерії міста. Це було національне свято, в якому взяли участь найкращі українські колективи в Португалії. Організатори прагнули об’єднати талановитих краян з різних міст, осередків Спілки, щоб показати, що в єдності наша сила, що згуртувавшись, українці можуть гідно представляти нашу державу. І це їм вдалося: українці відчули, що вони не самотні в чужій країні.“РІДНЕ СЛОВО” ЗА КОРДОНОМ Всеукраїнське об’єднання “Свобода” розпочинає акцію “Рідне слово”, покликану допомогти українським освітнім закладам й українським організаціям за кордоном підручниками та художньою літературою. Цей проект виник за ініціативи викладачів української школи у Чехії, де навчаються діти українців-заробітчан.“Свобода” звертається до колективів навчальних закладів України, батьків та учнів з пропозицією підтримати проект “Рідне слово” і допомогти шкільними підручниками українським громадам, які тимчасово перебувають поза Україною.“Сучасна влада в Україні створила нестерпні умови для життя українців, через які частина наших земляків змушена їхати на заробітки за кордон. Можновладці не переймаються проблемами пересічних українців, умовами їхнього життя, можливістю лікуватися, працювати, навчати власних дітей. Сучасний український політикум, безсоромно зрадивши передвиборним обіцянкам, спрямував усі зусилля на досягнення однієї мети — збереження за будь-яку ціну влади та порятунок своїх статків і бізнесу, нехтуючи інтересами нації.Програмні засади Всеукраїнського об’єднання “Свобода” спрямовані на створення гідних умов життя і роботи українців на Батьківщині, розвиток національної культури й освіти, самоутвердження української нації на рідній землі та поза її межами. Ваша підтримка сприятиме збереженню національної ідентичності дітей українців за кордоном, вивченню та розвитку української мови тисячами українців, які нині вимушено працюють за межами Батьківщини”, — йдеться у зверненні.Підручники просимо надсилати до обласних організацій ВО “Свобода”, звідки їх передаватимуть до українських шкіл за кордоном, або до Київського офісу “Свободи” за адресою: офіс 28, вул. Велика Житомирська, 17, Київ, 01025, тел.: 8-044-279-29-19, 8-097-275-10-32.Матеріали надала Українська Cвітова Інформаційна Мережа (УСІМ) при МТОУ “Четверта Хвиля”

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment