На запитання нашої газети відповідає голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, народний депутат України Павло МОВЧАН.
— Павле Михайловичу, як Ви прокоментуєте спробу утворення так званої широкої коаліції й ситуацію, що склалася після зриву цієї затії? — Минулої п’ятниці прем’єр зібрала в Будинку уряду невелику нараду людей, яких я називаю національним сегментом в її політичній силі. Це було напередодні засідання фракції БЮТ і голосування на ній з приводу утворення тієї коаліції. Те голосування відбулося й одразу зазначу: я в ньому участі не брав. Бо ще на цій нараді, про яку кажу, зробив застереження про неприпустимість такого політичного міксу, що міг спричинитися до ревізії Конституції. Її, без сумніву, треба змінювати. Або повертатися до варіанта, що був до 2004 року, тобто Конституції 1996-го, — це була не найгірша Конституція. Вона не давала можливості конфронтації між президентською й урядовою гілками влади. Треба розподіл повноважень зробити чітким і недвозначним, на тривалий час. А на цій, п’ятничній нараді обговорювали такі перспективи змін Конституції, про які більшість із нас, і я також, зовсім не знали. До того ж, планували зміни структурні. Пропонували модель якоїсь тоталітарної держави, де канцлер наділяється особливими повноваженнями. Модель, коли КРУ або Рахункова палата могли відкривати судові справи. Або так званий імперативний мандат, коли ті, хто не поділяє певних поглядів, вилучаються з політичного поля. Тобто все уніфікується, все під контролем. І Україна перетворюється в перспективі на дуже небезпечну державу за наявності в її керівництві такої політичної сили, як Партія реґіонів, що сповідує принципи приєднання до Союзу Росія—Білорусь—Україна. У такій державі під виглядом боротьби з корупцією можна знову робити переділ майна — другий чи третій. Під виглядом боротьби за справедливість ревізувати все, що напрацьовано, зокрема у сфері засобів інформації, свободи слова. Я застерігав на нараді, що ця коаліція не відбудеться, що вона антиприродна, самовбивча. Немислимо, щоб я, людина, яка все життя сповідувала одні принципи, зараз приєднувалася до тих, хто не хоче бачити Україну незалежною державою, хто не визнає національних пріоритетів.
Коли кажемо, що зараз низька довіра до Президента, то подивімося, яке загалом “мінусове” ставлення до парламенту. Адже ВР показала, що наскрізь переснована олігархічними нитками, що майже всі блоки і фракції неідеологічні. Або ж із закамуфльованою ідеологією, як Партія реґіонів, де є такі українофоби як В. Колесніченко, Д. Табачник. Яке могло бути майбуття у такої коаліції? Позбутися таких депутатів, як я, згодом зовсім забути про гуманітарний блок? Забути про духовну складову? Ми виступали проти цих процесів ще торік у вересні, коли вони почалися. І не лише я, а й Курпіль, Гринів, інші депутати. Так-от, усі вони виступили проти коаліції у новому форматі. — Що Ви як депутати фракції пропонували натомість?— Зміцнити існуючу коаліцію. А нам натомість твердили, що в нинішній ситуації війна гілок влади і поділ України не припиняться. Мені здається, це хибна думка. Потрібна співпраця двох політичних сил, які, на жаль, розвели з перших днів.— Маєте на увазі блоки БЮТ і НУ-НС у теперішньому парламенті?— Так. Внаслідок цього не вдавалося прийняти навіть звичайного закону про мови, який давно на часі й відіграв би саме консолідуючу роль. Не вдалося зробити багато задекларованого в “Українському прориві”. Кажу про ті ідеї, які я однозначно підтримав. Те, що стосувалося культури, української книги, кінематографа. Якщо це все виноситься “за дужки”, то не бачу там свого місця, про що й чітко сказав. — Чи не головною мотивацією “широкої коаліції” було посилання на “боротьбу з економічною кризою”.— Навряд чи під приводом виходу з кризи можемо за допомогою якихось швидких законів створити серйозну перспективу. Без реформування аграрної сфери, без її інвестування нічого не буде. Інакше продовольча криза буде найгострішою. А просто давати гроші банкам на так зване “рефінансування” — це, вважаю, помилка. І криза не завершується, матимемо новий виток проблем. То навіщо щось затівати, коли треба консолідувати існуючу більшість? — Ініціатори широкої коаліції, схоже, менш за все враховували думки й настрої людей…— Усі опитування і наші відчуття говорили: цей номер не пройде. Я сказав на нараді: “Юліє Володимирівно, нас усіх обмастять дьогтем ще й присиплють пір’ям, якщо підете на цю коаліцію”. І коли мені кажуть, щоб я “наступав собі на горло”, то вибачте, — в ім’я чого? Того, щоб Україна перестала бути Україною?В ім’я сценаріїв, розроблених за межами України? Розроблених агентурою, для якої потрібно одне — зруйнування іміджу лідера БЮТ, самих структур БЮТ — за технологіями Москви.— Вічне запитання: що робити? Як бути? — Зміцнювати коаліцію політичних сил Майдану. Її руйнували. Коли дехто каже, що й за участю Секретаріату Президента і конкретно називає Балогу, то я менш за все хотів би говорити про цю людину. Але розвал, що стався за його великою участю, не випадковий: це була спланована акція загального сценарію, який завершився недільною заявою Януковича, що треба йти на президентські вибори. Треба. Але для цього давно треба було робити відповідні зміцнення національного ядра, гуртуючи його на тих пріоритетах, які є неперебутніми. Такі можливості були, починаючи з того ж закону про мову, концепцію мовної політики, всього гуманітарного блоку. Народ на Майдані 2004 року виборов цю владу, виявив довіру двом лідерам, нація дала можливість владі зробити все, щоб наша держава зміцніла. І ось Ющенко підписує якісь універсали, повертає до влади Януковича… Зрештою, зусиллям — не забуваймо — саме Юлії Тимошенко ми знову повернулися на позиції здобутого 2004 року. І тепер що — знову все віддавати Януковичу?— В які сценарії вписується цілеспрямоване послаблення уряду, в якому скоро не буде половини міністрів ? — Здали Міністерство закордонних справ, Міністерство оборони… Всі ці операції усунення Огризка, Єханурова були не чим іншим, як підготовкою всього наступного. До речі, я не голосував за відставки цих міністрів і надалі не голосуватиму за подібне. Що далі? Треба йти на вибори — прямі, всенародні президентські вибори. Сьогодні (у вівторок — П. А.) я говорив про це на нараді фракції БЮТ. І, повторю, слід зміцнювати існуючу парламентську коаліцію. Тим більш, разом з БЮТ і НУ-НС зараз і Блок Литвина, який близький нам ідеологічно. — Які уроки всіх цих перипетій?— Подумати, чому вчергове не вдалося зробити того, що в інтересах держави, народу. З’ясувати, які були спонуки до спроби “розпаювати” Україну на двох. Що це була за спроба створити не просто тоталітарну, а авторитарну державу? — За чиїми сценаріями нас “розпайовують”?— Москва була завжди зацікавлена в послабленні України, для чого використовує амбіції деяких лідерів. Зацікавлена, щоб не ствердилася існуюча коаліція, і вона таки поки що не ствердилася, як належить.— Як протидіяти “розпаюванню” за чужими сценаріями?— Передовсім треба бути правдивими, про що, до речі, сьогодні на фракції сказав Володимир Філенко. Правдивими перед виборцями громадянами. А ще на засіданні фракції говорили, я, Юрій Гнаткевич, Віктор Терен, що національну складову треба увиразнити і на президентські вибори йти не тільки з соціальними гаслами. Бо більшість українців підтримує саме українську перспективу. Спілкувався Петро АНТОНЕНКО
