ТВОЯ ДЕРЖАВА

І Ніщо не може порівнятись з тобою, милий краю мій, ти, як чарівний Божий напис на цій планеті голубій.Від Закарпаття аж до Дону, від Придесення по Дунай ти — образ батьківського дому, ти — материнський рідний край.Усе знайоме, все священне, від діда-прадіда своє. Тут праця копітка щоденна мені приємною стає.Хлібами сповнені долини, плодами сповнені сади. До тебе завше думка лине, бо тут малі мої сліди,тут запах отчої домівки, де мама в тишині нічній, коли торкалась до голівки, казала: “Спи, синочку мій!”Почуєш мову злотолунку, побудеш в хатньому теплі. Тут, як на Божому малюнку, простори милої землі.IIКолись за тебе гинули в боях,на Півночі страждали, по сибірах,та до останку їх тримала віра,що треба з гордістю пройти той шлях,не зганьбитися перед ворогами, щоб не подумали, що ми слабі, не годні вистояти в боротьбі, що можна збиткуватися над нами.Та, дякуючи їм, тепер ти є, Державо Українського Народу. Своє життя віддавши за свободу, вони прославили ім’я твоє.Подвижники ідеї,  сівачі Не зникли і так просто         не пропали, вони фундаментом для тебе стали, були ж їх тисячі і тисячі…Вони з ім’ям твоїм ішли до бою і, наче мур озброєних фортець, ніхто не міг здолати їх сердець. Вони завжди, як зорі, над тобою.IIIТвоя держава — це не просто земля для роздумів і мрій, тож почувайся тут не гостем, а будь господарем у ній.Держава в кожному із нас, у серці, у кровині кожній, і не любить її не можна, вона із нами повсякчас.Віддай талант, своє уміння, забудь про сяєво клейнод, —лише служіння Україні нас об’єднає у народ.Лише палка любов до неї народить вище почуття. Задля великої ідеї віддати можна і життя.Люби її любов’ю сина, будуй, твори, оберігай, щоб райдуга золотосиня щодня вінчала рідний край. Олесь ЛУПІЙ

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment