Ніна ГНАТЮКНа презентацію компакт-диска “Ой, червона калиночко” у столичну книгарню “Є” народна артистка України Марія Миколайчук прийшла зазделегідь. Хотілося погомоніти з друзями: презентацію Марічка сприймала як хвилюючу зустріч з юністю, повернення в щасливий час, коли поруч були Іван Миколайчук і Володимир Івасюк, молоді, красиві, натхненні, не опечалені ще ні цензурою, ні переслідуваннями… То був час великого кохання і щирої дружби, що вихлюпнувся у пісні, які знають і люблять далеко за межами України.Керівник художніх фондів Українського радіо Микола Аммосов, представляючи творчу групу, що працювала над дисками “Золотої колекції”, зазначив, що у фондах Українського радіо зберігається неоціненне багатство — понад 200 тисяч годин унікальних записів. Москва втратила свої музичні фонди — фонотеку виокремили з підпорядкування Всесоюзному радіо, приватизували і вивезли за кордон. Подібні пропозиції на зорі незалежності були і керівникам Укртелерадіо, але вони, на щастя, відмовилися від спокуси великих грошей: зберегли музичні фонди для нащадків. У цих фондах — понад 70 пісень Володимира Івасюка, понад 200 пісень, записаних Марією Миколайчук. Її виконавська манера незвичайна, вона співає душею, всі ці пісні прожиті нею, відчуті на генному рівні. Саме вірність і відданість справі, мистецтву, пам’яті — головні риси характеру цієї співачки. Крім вищих державних нагород і мистецьких звань, зазначив Микола Аммосов у передмові до компакт-диску, Марію Євгенівну варто удостоїти ще вищого звання — “Оранта української пісні”. Представник фірми “Астра Рекордс” Володимир Кацан повідомив, що у “Золотій колекції” побачило світ уже понад 50 компакт-дисків найвидатніших композиторів і виконавців. І серед них — компакт-диски Володимира Івасюка, Марії Миколайчук. Їхні пісні — понад модою, вони не підлягають жодним форматам.Поет Василь Марсюк, чия “Балада про дві скрипки” дала народження відомій пісні Володимира Івасюка, розповів про зустрічі з композитором, творчу співпрацю з ним. Це була людина великої працездатності й геніального обдарування, невичерпної любові до життя. Жаль, що своє 60-річчя він зустрів лише у вдячній пам’яті земляків. Скільки прекрасної музики, чарівних пісень створив би цей митець, якби його життя так рано не обірвалося!Марія Миколайчук, приймаючи квіти і вітання численних шанувальників таланту, розповіла про те, як одного вечора В. Івасюк завітав до їхньої з Іваном оселі з чималим згортком. То були записи народних буковинських пісень з голосу його батька Михайла Григоровича, відомого письменника, фольклориста. Співачка попросила залишити ці записи бодай на одну ніч. Разом з Івановою сестрою в чотири руки вони впродовж ночі переписали слова і ноти 64 пісень. Презентований компакт-диск якраз містить пісні з тих записів і присвячений мистецьким родинам Миколайчуків та Івасюків.Затамувавши подих, слухали ми пісні у виконанні двох пісенних посестер — Марії Миколайчук і Валентини Ковальської, а подумки переносилися у той край, де народилися незабутні лицарі українського мистецтва — Іван Миколайчук і Володимир Івасюк. І пригадалися слова Сергія Параджанова про Івана Миколайчука: “Він перелив у наші зурбанізовані, міські душі свою карпатську силу, свою любов до матері, сестер, братів. Його маленька хата серед буковинського села у витканих мамою чорних з червоними трояндами килимах назавжди увійшла в наші душі”. Так, Іван Миколайчук, Володимир Івасюк, а з ними й Марія Миколайчук любов, натхнення, красу свого буковинського краю перелили і в наші душі. І глибока їм шана за це.
