Ніна ВІТУШКО,член правління Кролевецького районного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Сумської обл.Усе життя поклав на вівтар духовності видатний український філософ і письменник, шістдесятник, нині редактор газети “Наша віра” Євген Сверстюк. Ніколи не забути його як найкращого викладача в Полтавському педінституті в 1950-х рр. Так хочеться, щоб усі українці чули його переконання: “Світ змінюється, але людська порядність, сумлінність, любов і вірність — то вічні цінності. І їх треба плекати у власних дітях. Інакше — розбите корито”.“Не було у світі нічого і немає вищого і сильнішого за дух”, — так сказав видатний український співак, наш земляк, просвітянин Анатолій Мокренко.Саме одухотворювати людей повинні всі наші відомі люди, засоби масової інформації. Не слід розпалювати споживацькі пристрасті. Без одухотворення не виросте повноцінне молоде покоління. Як повітря, духовність потрібна дітям, батькам, учителям.Ніколи не забути села мого дитинства на правобережжі Десни. Усі земляки тоді були бідні, але для нас, дітей, залишилися зразком людяності, порядності, працьовитості. Їх не могли не любити діти. Їхні обличчя випромінювали любов, добро, чесність. А якою чудодійною виховною силою були пісні, що лунали в селах, особливо вечорами! Їх легко переймали нові покоління. Їхній зміст і мова (рідна українська), ритм і мелодія були оберегами українців.Згадалося дитинство 1950-х років, коли пощастило побувати недавно на прекрасному вечорі в школі с. Червоний Ранок Кролевецького району. Радіючи, що вчителі вже створили осередок “Просвіти”, ми, просвітяни Кролевця, вирішили побувати в них у гостях, щоб подарувати українські книжки. Одну з них, збірку поезій Віри Смереки “Проміння”, ми передали в село заздалегідь. Авторка, найвідоміша в світі кролевчанка, вже 60 років мешкає в Англії.Коли ми прибули в школу на заплановану презентацію, нас приємно вразила старанна підготовка цього дійства. До нього залучили школярів усіх класів, а також багато вчителів. Це було неповторне свято трьох поколінь!На святі промінилася любов: до книжки, до села, його славної історії (стародавня назва — Божок). Щиро і натхненно виконувала свою роль ведуча, вчителька української мови і літератури Ганна Дуброва. Найактивнішу участь у заході, щиру зацікавленість в успішних виступах дітей виявляла директор школи Олена Борщ.Гості вечора вдячні за працю бібліотекарю школи Тетяні Перерві, яка організувала виставку книжок письменників, причетних до нашого краю. Виявляється, з багатьма з них червоноранківці спілкуються безпосередньо або листовно. Вони багато читають, багато знають, як справжні гуманітарії. Тому й відгукнулися на їхні запити земляки з Києва й зарубіжжя і надіслали багато цікавих книжок.Неповторною була презентація книжки Віри Смереки “Проміння”. Так могли презентувати лише залюблені в поезію і в пісню діти. У книжці, де вміщено 138 поезій, десять поклав на музику композитор Василь Сторонський. Пісні української поетеси, що на чужині живе любов’ю до України, з піднесенням виконав дитячий ансамбль “Джерельце”. Дітей підготувала Надія Данченко. Вона вже 30 років вчить їх співати. “Дзвіночки”, “Перлинка”, “Джерельце” — такі назви мають дитячі ансамблі цієї школи. Вихованці Надії Данченко виступають не лише перед односельцями. Вони побували з концертами в багатьох містах і селах, а також були учасниками культурно-мистецької акції “Мистецтво одного села” в Києві.Надія Олександрівна — не тільки вчитель музики, а й поетеса, композитор, виконавець, акомпаніатор. Хоч у студентські роки зазнала травми і втратила зір, Надія Олександрівна написала багато дитячих пісень. 2003 року, за підтримки місцевих меценатів, вийшла її перша книжечка “Сонечко в долонях”, а згодом — “Дитинства вітри” і “Кольорові дощики”. Чекає на видавця новорічна дитяча п’єса.Побувавши на вечорі й подарувавши книжки червоноранківським учителям, ми висловили їм щиру вдячність і захоплення. Адже ми отримали від них більший подарунок — відчули гармонію стосунків, прекрасний відгомін високого людського духу. Такий високий дух, який сповідують червоноранківські вчителі, тепер уже просвітяни, — це орієнтир для українства, торжество вічних людських цінностей.
