ТВОРИ, ЩО ЗАПАМ’ЯТОВУЮТЬСЯ

Добірка віршів Василя Василашка у “Слові Просвіти” привернула мою увагу щирим уболіванням за долю державної української мови, оригінальною образністю, афористичністю вислову, емоційною наснаженістю. Читаю ці вірші студентам Київського міжнародного університету, де викладаю філософію, і мені до душі, що сучасну молодь така поезія зацікавлює, спонукає до роздумів, навіть переходу російськомовних українців на рідну мову: принаймні чимало замислюються над цим. Особливо сподобався вірш “На іспиті з української”, присвячений моєму колезі, професорові нашого університету Іванові Ющуку. Запали в душу вірші “Серце Стуса”, “Ще раз про борг Україні…”Щира дяка Вам за те, що часопис публікує такі добірки у час розперезаної, нахабної русифікації ЗМІ, особливо телебачення, за умов перенасичення книжкового ринку російськомовним читвом розтлінного, нерідко й антиукраїнського змісту.Коли читав добірку студентам і колегам, у нас виникла думка запропонувати видавничому центру “Просвіта” надрукувати збірку поезій Василя Василашка про мову. Як просвітянин з 1988 року (голова об’єднання “Просвіти” Львівського політехнічного інституту), письменник і давній шанувальник творчості цього автора, читач і шанувальник Вашого прекрасного національного часопису охоче долучився б до популяризації у пресі й на радіо такої книжки.Олег ГРИНІВ,доктор філософських наук, лауреат Огієнківської премії

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment