ПОЛЬСЬКІ ЮВІЛЕЇ — ВИРАЗНИЙ ПРИКЛАД ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

Євген ҐОЛИБАРДЦього року братній польський народ відзначає п’ять ювілейних дат: п’ятиріччя членства в Європейському Союзі, десятиліття членства в НАТО, 20-ту річницю закінчення комуністичного панування, 60-річчя від заснування Північноатлантичного Альянсу, 70-ту річницю початку Другої світової війни.Ці події стосуються не лише польської історії, бо всі вони пов’язані з новітньою історією України і в найближчій перспективі впливатимуть на розвиток подій не лише в Центральній і Східній Європі, а й у всьому світі. Відомо ж: корені всіх майбутніх подій — з минулого. І хоч минулого не змінити, проте можна запобігти помилок у майбутньому. Польський народ вміє нагромаджувати й шанувати історичний досвід і робити з нього висновки.Друга світової війна розпочалася саме на території Польщі спільним нападом на неї двох агресорів — сталінського СРСР і гітлерівської Німеччини, узгодженим підписаним 23 серпня в Москві пактом Молотова—Ріббентропа.Гітлер вважав поляків людьми другого сорту (зрештою, як і українців), не вартими власної держави. Сталінові не давала спокою нищівна поразка Червоної армії у битві під Варшавою 1920 року, тож він прагнув не лише довести свою перевагу, а й за допомогою Гітлера розширити територію комуністичної імперії.1 вересня 1939 року вермахт напав на суверенну Польщу, а вранці 17 вересня Червона армія дванадцятьма потужними угрупованнями на фронті від Полоцька на півночі до Кам’янця-Подільського на півдні розпочала окупацію східних областей суверенної Польщі. Того самого дня лондонська “Тimes” назвала напад совєцьких військ “ударом ножа у спину Польщі”.Польський гарнізон Брестської фортеці впродовж двох тижнів мужньо оборонявся під ударами німецької авіації й артилерії, але коли до неї зі сходу приєдналася артилерія совєцька, гарнізон знищили. Спільну німецько-совєцьку перемогу відсвяткували парадом у Бресті, а також підписанням 27 вересня 1939 року в Москві додаткової угоди про спільний німецько-совєцький кордон і тісну співпрацю НКВС і ґестапо.Понад сорок тисяч польських військовослужбовців, які мирно склали зброю на території восьми польських областей, окупованих Червоною армією, близько тридцяти тисяч працівників польської поліції, пошти, інших державних установ, працівників науки, культури й освіти заарештували. Усі вони потрапили до концентраційних таборів НКВС у Катині, Осташкові, Мєдному, де їх знищили. Лише в Катині під Смоленськом у березні-квітні 1940 року “доблесні чекісти” розстріляли понад 12 000 польських офіцерів. Тисячі польських громадян розстріляно в Биківні під Києвом. Упродовж 50 років Москва списувала ці звірства на гітлерівців. Понад двісті тисяч польських громадян було вислано до Сибіру й Казахстану, тисячі знищено у в’язницях Львова, Самбора, Станіслава, Дрогобича, інших. Серед них чимало українців.Щоб замести сліди совєцької агресії 1939 року і закріпити окупацію східних областей Польщі, Сталін не лише блискуче обдурив керівників країн антигітлерівської коаліції на Ялтинській конференції в лютому 1945 року, а й санкціонував акцію “Вісла”, під час якої 1946 року війська НКВС спільно з “польськими товаришами” виселили десятки тисяч українців і поляків. Із польського боку нового кордону українців переселили до північних і західних воєводств Польщі, де в їхнє розпорядження передали майно німців-відселенців, а із совєцького боку “переселяли” до ГУЛАГу, Сибіру і Казахстану.Тож 70-річчя від початку Другої світової — це не лише привід для відзначення певного історичного моменту, а й привід для аналізу важливих подій упродовж семи десятиліть, в яких повною мірою виявилася комуністична злочинність, побудована на імперському шовінізмі.Особливої актуальності набуває нині 20-та річниця закінчення комуністичного панування у Польщі. Уже став історичним вислів польської актриси Йоанни Шчепковскої, яка оголосила в телевізійних новинах наступного дня після перших вільних виборів: “4 червня 1989 року в Польщі закінчився комунізм!” Цю подію нині урочисто відзначають у незалежних державах, що виникли на теренах колишнього “соціалістичного табору”, до 1989 року підпорядкованого Москві. Їй був присвячений саміт лідерів держав 4 червня 2009 року в Кракові. Перемога польського народу, згуртованого в організації “Солідарність”, поклала початок руйнуванню комуністичної диктатури в СРСР і багатьох країнах Європи. Після польського червня події прискорилися. У листопаді 1989 року впав Берлінський мур, а 21 вересня 1989-го пішов у відставку комуністичний керівник України В. Щербицький.16 липня 1990 року Верховна Рада України ухвалила Декларацію про державний суверенітет України, у жовтні рішучими націонал-патріотичними акціями заявив про себе Народний рух України, а на референдумі 1 грудня 1991 року 90,3 % громадян України висловилися за незалежність від Москви.Глибокий сенс і життєву потребу незалежності поляки усвідомили значно раніше, ніж українці. Тому в квітні 1999 року вони полегшено зітхнули після вступу до НАТО. Радіють і нині, святкуючи десятиліття членства в Альянсі, завдяки чому мають новітні: мобільні, озброєні найсучаснішою технікою професійні збройні сили, підкріплені потугою майже всіх країн Європи і США.Військова безпека була зміцнена безпекою економічною. 2004 року Польщу урочисто прийняли до Європейського Союзу. Перед її громадянами відкрили не лише кордони держав Європи, а й можливості працевлаштування, розширення товарообігу, інвестицій, контактів, участі в міжнародних організаціях.Фінансовий внесок Польщі як члена ЄС становить щороку 1 % її ВВП. Тим часом, як повідомив 30 травня цього року на зустрічі з журналістами Посол Польщі в Україні Яцек Ключковскі, баланс розрахунків між Польщею і ЄС впродовж 2004—2009 років — близько 14 мільярдів євро чистого прибутку на користь нашої найближчої західної сусідки. Найбільше виграли від членства в ЄС польські селяни, які не лише отримують з європейських фондів по 500 євро щорічної допомоги на гектар, а й кошти на розвиток інфраструктури і розвиток ґмін (територій сільрад — будівництво стадіонів, басейнів, закладів культури, освіти, рекреаційних і туристичних зон тощо). Ще на початку ХХ століття польська інтелектуальна і політична еліта сформулювала правило, яке увійшло до підручників як гасло Пілсудського—Петлюри: “За нашу і вашу свободу. Без незалежної України не може бути незалежної Польщі!” Нині, реалізуючи це правило на засадах солідарності й братерства, Польща послідовно і неухильно підтримує позицію України у всіх міжнародних організаціях, висуваючи ініціативи, спрямовані на зміцнення української незалежності та її авторитету в міжнародному співтоваристві, залучаючи до підтримки інші країни. Характерний приклад такої підтримки — програма “Європейська політика сусідства”. Кожна програма по лінії ЄС — це не просто текст із красивими словами, а реальні гроші, призначені для розвитку України, її демократичних інституцій, українського суспільства.Нещодавно оголошено про новітню польсько-шведську ініціативу — Програму “Східне партнерство”, яка передбачає надання Україні безвідплатної допомоги в розмірі 600 мільйонів євро на реалізацію конкретних проектів у галузях науки, культури, молодіжної політики, охорони здоров’я тощо. Як стверджують автори програми, під час її виконання буде забезпечено такий контроль, що жодна копійка не піде поза призначенням. За оцінками соціологів, вступ до ЄС нині підтримують 76 % польських громадян і майже всі — членство в НАТО. Наші друзі за Бугом хочуть бачити в Україні такі самі очевидні зрушення, які впродовж десяти років змінили на краще не лише обличчя Польщі, а й добробут поляків та їхню впевненість у завтрашньому дні.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment