МАЙБУТНЄ ВЖЕ ПОЧАЛОСЯ

Євген БУКЕТДиректор Бібліотеки Конґресу США Джеймс Х. Біллінгтон озвучив пропозицію про створення світової цифрової бібліотеки у промові до Національної комісії США у справах ЮНЕСКО в червні 2005 року. Основна ідея полягала в створенні на базі Інтернету доступної колекції скарбів світової культури, які розповідають про досягнення всіх країн і культур, сприяючи зміцненню міжкультурних зв’язків і взаєморозумінню.Після успішного представлення прототипу кілька бібліотек світу вирішили розробити загальнодоступну й безплатну версію світової цифрової бібліотеки, яка з’явилася в мережі в квітні 2009 року.  Понад два десятки установ зробили внесок до стартової версії сайту www.wdl.org, який доступний сімома мовами: арабською, китайською, англійською, французькою, російською, іспанською, а також португальською — однією з основних світових мов, офіційною в Бразилії, яка відіграла важливу роль на ранніх стадіях розвитку проекту. Можливість додавання інших мов інтерфейсу нині на стадії розгляду.Уже зараз на сайті представлено інформацію про кожну із 192 країн — членів ЮНЕСКО, зокрема,  22 документи, що репрезентують культуру й історію України. На початок червня архів сайту “Світова цифрова бібліотека” складав 1 348 документів світової культурної спадщини.Багато поколінь дослідників історії й культури могли лише мріяти про те, що працювати з фондами бібліотек і архівів усього світу можна буде, не виходячи з власної домівки. Нині ці мрії починають здійснюватися. Щодня в мережі з’являються десятки нових документів — сканованих книжок, мап, зображень, що стосуються минулого нашої планети.Чи не першим сайтом, що надавав доступ до таких архівів, був проект ЮНЕСКО  “Пам’ять світу”, розпочатий ще 1995 року. Відтоді цифрові бібліотеки почали з’являтися, мов гриби після дощу. Нині власну оцифровану базу має чи не кожна книгозбірня, що представлена у світовій мережі.Зупинюся на кількох відомих порталах, що дають можливість завантажити стародруки про історію України. 2001 року в Інтернеті з’явився проект “Ізборник. Історія України IX—XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації” (litopys.org.ua). Окрім великої бази даних, про яку “Слово Просвіти” побіжно розповідало в одному з попередніх чисел, там міститься також велика колекція посилань на схожі ресурси. Заслуговують на увагу сайти “Архіви України” (www.archives.gov.ua), “Українська електронна бібліотека” (exlibris.org.ua). На сайті “Національна бібліотека імені В. І. Вернадського” (www.nbuv.gov.ua) можна знайти посилання на всі національні бібліотеки світу, всі бібліотеки України й електронні бази книг. Загалом тут розміщено кілька сотень тематичних посилань. Але, на жаль, повністю відсканованих книжок на українських ресурсах ще дуже мало.Польща про свою історичну і культурну спадщину дбає значно більше, ніж Україна. Завдяки тому, що значна частина українських земель довго перебувала у складі Польщі, в її цифрових бібліотеках можна знайти багато книжок у форматах pdf і djvu, присвячених Україні. Усього є понад два десятки польських цифрових бібліотек, серед них найбільші “Polska Biblioteka Internetowa” (www.pbi.edu.pl) і “Digital Library of Wielkopolska” (www.wbc.poznan.pl/dlibra). Цікавою для науковців буде електронна версія виднання кінця ХІХ століття “Slownik geograficzny Krоlestwa Polskiego i innych krojow slowianskich” (dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny).Ще одне цікаве джерело — російська “Малорусская народная историческая библиотека” (mnib.malorus.org), де, зокрема, є електронні версії “Архива Юго-Западной России” — понад 30 томів документів з історії України до ХІХ століття, “Острозька Біблія”, книги з історії “Просвіти” тощо.Сьогодні в Інтернеті можна знайти все або майже все. Якщо ви раптом не знайшли, слід повторити пошук через кілька днів, і все неодмінно буде гаразд. Всесвітня цифрова база знань поновлюється щомиті. Майбутнє вже почалося…

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment