Так називається авторська радіопередача професора Київського національного університету Олександра Коновця, яка ось уже сьомий рік звучить на Першому каналі Національного радіо. Це діалоги з просвітянами — відомими діячами науки, освіти і культури, присвячені актуальним питанням національного просвітництва. Серед них чимало авторів газети “Слово Просвіти”. Характерна риса цих передач — публіцистична ретроспекція подій і явищ духовного буття українців, прагнення автора і його співрозмовників простежити логічний зв’язок минулого і сучасного. Ідеться не лише про маловідомі факти й імена учасників історії культурно-національного відродження, а й розкриваються світоглядна, етносоціальна й ментальна сутність феномену українського просвітництва — саме ті універсалії й константи, які впливають на сучасні проблеми і багато в чому пояснюють парадокси нинішнього суспільства.
Особлива увага — формуванню інтелектуальної еліти в Україні, її можливості впливати на модернізацію країни, захистові й розвитку національних, насамперед культурних надбань, державотворчі процеси. Гостями радіостудії у цих передачах були визначні вчені, громадські й духовні діячі: директор Інституту літератури НАН України академік Микола Жулинський; відомий економіст, канадієць українського походження професор Богдан Гаврилишин; президент Міжнародної асоціації україністів академік Ярослав Яцків; публіцист, редактор часопису “Наша Віра” Євген Сверстюк; глава Української Православної Церкви Київського Патріархату Святійший Патріарх Філарет та інші.Пропонуємо читачам невелике есе, власне, спостереження найактивнішого учасника цієї радіопередачі, голови Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, народного депутата України, письменника Павла Мовчана.ВМІЙТЕ СЛУХАТИ… Що визначає цілісність натури? Не лише вчинки, не лише декларування високих істин, не лише, напевне, непохитність характеру, а й уперте, послідовне відстоювання спільного ідеалу, який викристалізовувався впродовж тривалого часу, випробовувався на стійкість не одним поколінням, і як дзвін, не був надтріснутий від потужних зударів. Тому найменше поторкання дзвону пробуджує чистий звук, який криється в чистоті й цілісності литва.І мені часто вчувається, що в устах багатьох, хто всує вимовляє слова “Україна”, “українськість”, “українська мова”, “українська культура”, присутня шепелявість, надщербленість…У голосі ж Олександра Коновця — багаторічного ведучого програми “Дзвони Просвіти” — чути тиху, але чисту ноту радості, тривоги, стурбованості.Трагічність національної долі, історична її непередбачуваність Олександра Коновця хвилює. Випробування, які випали на останні покоління українців, стають підставою не для розчарування, а додають сили, зміцнюють у вірі в українські ідеали. Терплячість і непоквапливість — також від переконаності, що надія на українське національне відродження не є ілюзією чи марнотою, як і віра в Бога. Адже людину, в якій згасла віра в загальнонаціональне, обсідає пустка і звиродніння…Олександр як ведучий програми передовсім постає не як полеміст, що намагається переконати співрозмовника в правоті своїх аргументів, а як співрозмовник. Справді як спів-розмовник… Він уміє слухати, він чує, він, якщо думка запрошеного на розмову суголосна його власній, ніби підсилює її своєю присутністю. Якщо потрібно уточнити не до кінця з’ясовану позицію співрозмовника, він робить це делікатно, ненав’язливо, як це буває в родинному колі, в колі друзів, однодумців…Ми добре знаємо, звідки сила у вірян… Справді, ключовим поняттям для них є віра. І людська душа випростовується з кожним щоденним самоутвердженням людини у вірі. Вона стає суголосною тим душам, які прагнуть істини, прагнуть добра іншим, спокревним тобі, прагнуть порозуміння. Задля цього і створювалися “Просвіти” як добровільні об’єднання співрозмовників, однодумців, єдиновірців, для яких чотирискладове слово “Ук-ра-ї-на” звучить високо — ніжно-піднебесно, виповнюючи національний простір глибиною історичного, культуромовного змісту, наділеного неперехідним значенням.Слухаймо “Дзвони Просвіти”. Слухаймо Олександра Коновця… І він допоможе почути дедалі нові відтінки в тому слові, що для кожного українця стоїть майже поруч зі словом Бог. Пізнайте себе самих, адже той, хто пізнає себе, пізнає і Бога.
