Кожен із нас щодня щось забуває. Закінчивши ВНЗ, невдовзі не можемо згадати імен викладачів. А ось Андрій Слюсарчук пам’ятає 30 мільйонів знаків після коми числа р, 15 тисяч книжок, які прочитав за життя. І не просто пам’ятає, а може відтворити ці надвеликі обсяги інформації.
Олена ШУЛЬГААндрій Слюсарчук — доктор медичних наук, професор, фахівець у галузі нейронаук — нейрохірургії, неврології, психіатрії, технологій роботи з пам’яттю. Він може назвати послідовність ірраціонального аперіодичного числа Љр. Свою програму назвав “Крок за горизонт”, бо, як сам каже, цікаво, що ж там, за овидом. У присутності авторитетної комісії, до якої входили керівник національного проекту “Книга рекордів України” Ігор Підчібій, заступник глави Секретаріату Президента України Марина Ставнійчук, академік НАНУ, президент АПН України Василь Кремень, головний вчений секретар Академії медичних наук України Володимир Міхньов, доцент кафедри дискретного аналізу Львівського національного університету імені Івана Франка Юрій Щербина, ректор Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Шупика Юрій Вороненко, завідувач кафедри нейрохірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Шупика професор Микола Поліщук, доцент кафедри інформаційних систем та мереж Національного університету “Львівська політехніка” Юрій Нікольський, директор департаменту Міністерства охорони здоров’я України Микола Банчук, в Українському домі він встановив черговий світовий рекорд із запам’ятовування. Ігор Підчібій зафіксував цей рекорд і вручив професорові Слюсарчуку диплом Книги рекордів України.
Попередній рекорд належить японцеві, який 2007—2008 років відтворив 67 тисяч знаків після коми числа р. Однодумці Андрія Слюсарчука опрацювали нову методику, завдяки якій надвеликі обсяги інформації може запам’ятовувати не лише сам професор, а й інші люди. Журналістам представили учня Андрія Тихоновича, випускника Львівської політехніки Олександра Червоного, який оволодів методикою, пам’ятає і може відтворити 5 мільйонів символів після коми числа р. Академік Василь Кремень після експерименту попросив Андрія викласти методи тренування пам’яті в доступній для дітей формі, бо це може бути корисним під час навчання.Марина Ставнійчук вражена побаченим. “Ми пересвідчилися, — сказала вона,— що генії в Україні є. З Вами і з Вашими можливостями пов’язане майбутнє, відкриваються нові освітні технології, можливості в медицині”.Микола Поліщук як нейрохірург-практик робив тисячі операцій, але не бачив думки і пам’яті, а сьогодні побачив. “Мені як нейрохірургові пояснити це складно. Це не просто феномен тренованої пам’яті, це сканер, що працює разом із комп’ютером. Така праця вимагає величезних затрат енергії. Андрієві здібності варто використати у вивченні особливостей мозку у фізіології й можливостей відновлення пам’яті у хворих”.Під час проведення експерименту Андрій припускався незначних помилок, але це зайвий раз підтверджує чистоту експерименту, яку до речі, також засвідчила комісія. Феномен Слюсарчука — це не фантастика, а новітня технологія. Нема галузі, де вона не стала б у пригоді — від медицини до комп’ютерних технологій. Ідеться про синтез природного і штучного інтелекту. Однак Андріїв проект досі тримається на ентузіазмі. Він потребує фінансової підтримки на наукові дослідження, адже за мнемотехнологіями — майбутнє. Важко збагнути, наскільки безмежні людські здібності.Нині Андрій Слюсарчук викладає психологію і працює як нейрохірург. А почалося все з того, що він слідкував за своїми мисленнєвими процесами, за феноменами психіки, вивчав фобії. Залучив гіпнотехнології, біологічні методи. Спостереження дали змогу зрозуміти, що пам’ять миттєво фіксує інформацію й утримує її впродовж усього життя. Науковець виявив зони кори головного мозку, що відповідають за специфічність інформації. Однак свідомість оберігає від зайвини. “Мені вдалося зрозуміти феномен пам’яті, виключити феномен свідомості, штучно створити умови для переконання мозку, що інформація, яку хочу запам’ятати, важлива. Що далі? Стукаю в усі двері, переконую, що з моїми знаннями і здібностями можу зробити багато в медицині й інших галузях, хоч мене не сприймають усерйоз. Маю вісім готових до видання рукописів, але ніхто не хоче друкувати. Україна перебуває далеко позаду інших країн у галузі нейронауки, а може бути попереду, бо можливості для цього є. Можемо сформувати нову науку, за якою майбутнє. Людина — образ і подоба Творця, і повинна бути близькою до Нього”. Нинішній етап буття потребує переосмислення існування людини як інформаційної субстанції. Науковці переконані, що запам’ятовувати так, як Андрій Слюсарчук, невдовзі зможе кожен. Завдяки новітнім технологіям можна буде вилікувати недужих на нервові й психічні хвороби. Тож державі варто тепер дослухатися до фахівців, щоб ствердитися у майбутньому.
