Нещодавно просвітянинові, члену Національної спілки журналістів України, Спілки театральних діячів України, відміннику освіти України, доктору філософії, доктору філологічних наук, професорові Степану Хоробу виповнилося 60 років.
Ганна МАРЧУК,кандидат філологічних наук, доцент, м. Івано-ФранківськСтепана Хороба знають як талановитого науковця, громадського діяча. Він належить до тих людей, що їхня любов до України визначається щоденною працею.Нині Степан Хороб — завідувач кафедри української літератури, директор Інституту філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Він лауреат міжнародної літературної премії Фонду Воляників-Швабінських, премії імені Василя Стефаника.
Любов до рідного слова Степан Іванович виніс із батьківської хати з села Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області, де народився. Закінчив філологічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника, вчителював, працював у редакціях газет Прикарпаття. Наукову кар’єру Степан Хороб розпочав 1988 року захистом кандидатської дисертації “Проблема конфлікту в українській радянській драматургії 70-х років”. Викладає на кафедрі української літератури Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Студентам режисерського й акторського відділень Інституту мистецтв читає курси лекцій “Теорія драми”, “Актуальні проблеми сучасних літературознавчих досліджень”, “Теорія літератури”, “Методологічні концепції історії української літератури” тощо.У його науковому доробку — близько 20 книжок, серед яких монографії, підручники, посібники. Степан Іванович — науковий редактор та упорядник понад 10 видань, 100 наукових праць, автор майже 200 наукових робіт з українського літературознавства і театрознавства. У його працях запропоновано нові підходи до аналізу ідейно-естетичних явищ минулого і сучасного розвитку українського письменства, виявлено досі не відомі факти літературно-художнього і сценічно-драматургічного процесу в Україні та діаспорі.Степан Іванович належить до тих науковців, які не лише самі активно працюють, а й щедро діляться ідеями, думками, напрацюваннями з іншими. За його керівництва утвердилася літературознавча наукова школа “Проблеми драматургічно-театрального модернізму”. У рамках цього напряму підготовлено 10 кандидатських дисертацій і розроблено низку всеукраїнських і міжнародних проектів. Він — голова спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, член спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Усі, хто відчув доброту і щирість Степана Івановича, взаєморозуміння і повагу, культ книжки, художнього слова в його сім’ї, поважають цю родину. Двері їхньої оселі завжди відчинені друзям. Гостинність професорського дому багато десятиліть підтримує дружина Марта Богданівна, берегиня традицій роду. Спільні уподобання — література, театр, музика, літературознавство, прагнення професійного росту. Марта Хороб — кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури. Основні напрями її досліджень стосуються розвитку української малої прози ХХ століття, повернених і маловідомих імен. Старша донька Мирослава (кандидат філологічних наук, доцент кафедри світової літератури) також захоплюється художнім словом. 2008-го вона удостоєна премії голови Івано-Франківської облдержадміністрації та голови обласної ради у номінації “Молодий вчений року”. Молодша донька Соломія продовжує сімейну традицію, вступивши на філологічний факультет Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Вона — стипендіатка Президента України, переможниця обласного та всеукраїнського конкурсу учнівських наукових робіт Малої академії наук з української літератури.Тож побажаємо Степанові Івановичу, добрій, цікавій, талановитій, толерантній людині, міцного здоров’я, щасливої долі, натхнення і творчого довголіття!
