ФЕСТИВАЛЬ БОРЩУ, або ДЕНЬ МОЛОДІ НА КИЇВЩИНІ

Світлана БАДЕРАУперше Київська область організувала фестиваль-форум дитячих і молодіжних громадських організацій і приймала їхніх представників. У Броварах на Київщині відбулося обласне свято — День молоді — за участю керівництва області. Завітали гості звідусіль — понад три тисячі запрошено з районів і міст Київщини, понад тисяча завітали за власною ініціативою. До них долучилися більше як півтори тисячі мешканців Броварів: молодь, дорослі, діти.Уперше свято пройшло у форматі молодіжного фестивалю на 12 майданчиках водночас. З ранку до вечора працювали арт-майданчики, презентаційно-брифінгова зона, фестиваль національного караоке, арт-галереї, форум вулиці, екстрім-майданчик. На журналістів і молодіжних лідерів чекав брифінг з представниками державних органів влади та керівників структур, дотичних до молодіжної політики в Київській області.      В. о. міського голови Броварів Ігор Сапожко, начальник управління у справах сім’ї та молоді Київської ОДА Максим Вітер, голова обласної ради Володимир Майбоженко, заступник голови облдержадміністрації Валерій Кондрук окреслили мету й роль фестивалю, висловили побажання щодо його проведення. Усім учасникам можна було поспілкуватися з посадовцями й отримати відповіді на запитання.Свято набирало обертів: неформальне спілкування, знайомства, налагодження зв’язків, нові друзі. Вдалий час, місце та порозуміння — складники успішної співпраці, зміцнення стосунків, а отже, містки, що закріплюють відносини між організаціями, з’являються надії на подальший розвиток суспільства і молоді як рухомого фактора громадської думки. Слова Віктора Ющенка “2009 рік — рік молоді!” стали девізом цієї акції. Парк у Броварах перетворився на містечко молодості, краси й здоров’я, де кожна галявина вирувала.На екстрім-майданчику — змагання зі стріт-болу, скейту та вправності катання на роликах, працювала зона графіті та хіп-хоп-фест. Юкка — нестандартний футбол — зібрав чи не найбільше учасників і вболівальників. У зоні фрісбі охочі мали змогу навчитися гри, а в скаут-сіті — скаутських законів, ігор, пройти “мотузковий курс”. Небайдужих зібрав авто-фест, розпочавшись із презентації ретро-автомобілів та автотюнінгу. На вулиці молодіжного мистецтва робота розпочалася із фотовиставки й художньої галереї. Охочі могли відвідати майстер-клас із малювання на тканині. Усі впевнено йшли до мети — налагодити контакти, згуртуватися, познайомитися з новою аудиторією, закріпити власні позиції, побудувати спільні проекти. Неабиякий вплив на співпрацю мали симпатії молоді як головна стратегія й конструктивна програма. Головна родзинка свята — фестиваль борщу. Організатори обіцяли приготувати 400 літрів страви, але приготували значно більше. На фестиваль борщу завітали всі, хто того дня був у Броварах, — аромат, що стояв над містом, притягував, як магніт. Зранку все кипіло і шкварчало, волонтери звозили столітрові казани й дрова, діжки з водою та мішки з мисками й ложками, центнери картоплі, буряків, моркви, капусти, пуди цибулі й часнику. Усе це вправно перечистили. Сіль і перець рахували на кілограми: тривала підготовка до встановлення нового рекорду України. Такої кількості борщу одночасно ще не варили! Молодь формувалася в команди, як кажуть “спільна справа зближує”, тож розпочалася колективна праця: юнаки й дівчата готували борщ, ділилися рецептами, враженнями. Невдовзі стало зрозуміло, що з ентузіазмом вони не “переборщили”: борщ було швиденько з’їдено. Голодним не залишився ніхто, адже, крім борщу, на столах були хліб і пампушки, майонез і сметана, яких вистачило всім.Свято борщу Юрась Красюк проводить удруге. Його відвідують люди, які щиро захоплюються дійством. “Я такого давно не їла, — оцінила працю команд гостя святкування Валентина, жителька села Барахти з Васильківщини. — Чудове свято. Приїду додому — всім розкажу. Треба й нам таке влаштувати: чи на день поля, чи на день села”. А хлопці з Іванковичів, що сиділи за столом поруч, додали: “Це те, чого не вистачало на нашому попередньому молодіжному форумі, — командне приготування дуже швидко зближує незнайомих людей, додає невимушеності, запам’ятається надовго”. Усі ділилися рецептами й особливостями приготування національної страви й вихваляли власний борщ, запрошували до себе на гостину. Скільки видів цієї страви готують наші господині! Борщ український, холодний, зелений, московський, з тушкованими чи квашеними буряками, капустою; затовчений, рибний, пісний або з грибами. Рецепт борщу зазнав багато змін. Якщо двісті років тому його варили з буряків, капусти й моркви, то наприкінці XIX сторіччя почали додавати картоплю. Червоним борщ став значно пізніше, до того його заправляли закваскою чи сироваткою. “Такого борщу, як у нас, ніде не зварять, — стверджував житель села Мала Солтанівка Олександр. — Це борщ “на ніжках”. Його варять на шматку копченої свинячої ніжки, заправляють найдобірнішими овочами. Та головне — додати любов”. Леонід з Вишгорода переконував, що найсмачніший борщ той, який приготовлений чоловічими руками. Він готує борщ із півня й обов’язково з білим буряком. Настя з Макарівщини розповіла про “сухий” борщ, який варить її чоловік: “Починає варити без води. Спочатку тушкує ребра, потім кладе до каструлі решту продуктів. Борщ виходить духмяним, ніби з печі”. Борщем з кукурудзяною крупою тішить родину Оксана. Рецепт такий: крупу засипає у гарячу воду і варить до готовності. Кладе картоплю, а коли вона звариться — порізаний щавель. Засмажує на смальці або олії цибулю, моркву, заправляє сметаною. Додає сироватку або кисле молоко. Сіль, перець — і страва готова. На колір такий борщ білуватий, на смак — кислуватий. “А ми замість кукурудзяної крупи кладемо пшоно. І називаємо борщ “крупеник”, — каже Ніна з Фастова. Схожу кислинку має і борщ “мар’янка”. Рецепт його приготування почула від бабусі Ганна: “Основа борщу — червоний буряк, який замочують протягом трьох днів. Заправляють м’ясною юшкою. Картоплі не кладуть. До “мар’янки” подають печені пироги з картоплею. Такий борщ варю рідко, бо з ним треба поморочитись, але смакує він найбільше…”Хоч більшість борщів, приготовлених учасниками фестивалю, мали назву “український”, смак у кожного був своєрідний, хоч до страви кладуть однакові моркву, буряк, капусту.Наприкінці фестивалю дегустація проходила дедалі складніше, а переможців так і не визначили. За словами журі, це зробити неможливо — кожен борщ має власний смак, особливість якого залежить від секретів рецепту кожної господині. Недарма ж на українському столі борщ — завжди перший. “Душа — ось що головне у борщі”, — філософськи з’ясував причину відмінностей смаків організатор фестивалю Юрась Красюк із Броварів. І додав: “Борщ — це одна з українських традицій, рецепт якої постійно змінювався та доповнювався. Молодь — майбутнє, енергія, сила України. Якщо об’єднати мудрість, досвід нашого народу й енергію, свіжий погляд, ідеї сучасної молоді, то можна отримати зразковий рецепт розквіту нашої країни, формування її конкурентоспроможності у різних галузях”.Цей захід — не чергове декларування планів на майбутнє, а важливий крок у спільній практичній діяльності представників громадських організацій і державних установ, об’єднання зусиль заради розвитку й підтримки молодіжної громади України, формування позитивного іміджу нашої країни на світовому рівні шляхом розвитку міжнародного молодіжного співробітництва, а фестиваль борщу — це відкритий конкурс-дегустація для “любителів” і для професіоналів кулінарного мистецтва. Він передбачає максимальне залучення відомих особистостей, талантів і поціновувачів української культури. Фестиваль планують як щорічне всеукраїнське, а згодом і міжнародне свято.Наступного року організатори домагатимуться для фестивалю статусу національного.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment