Ольга СОЛОГУБ
У Велесовій книзі Купальське свято характеризується так: “Це бог Купайло гряде до нас і говорить нам, що повинні стати горді й чисті тілами та душами нашими…” На думку науковців, три тисячі років тому на території України на честь бога літнього сонцестояння, покровителя шлюбу, кохання й продовження роду, запалювали купальські вогнища, проводили обряди, що возвеличували священне значення води й вогню. Коли перечитувала історичні матеріали, для мене стало відкриттям, що англійці мають схожі звичаї святкування літнього сонцестояння, але шукають не цвіт папороті, а насіння, яке може зробити людину невидимою.
Символ свята — братки. За повір’ям, брат і сестра, не знаючи, що в них тече одна кров, закохалися й одружилися. Коли страшна таємниця відкрилася, вони перетворилися на рослину, що поєднала два начала: жовте — сила сонця, Іван Купало, і синє — вода, богиня Мара.
Саме Купало і Марена — головні атрибути купальської ночі. А скільки захопливих звичаїв та обрядів передавалися з покоління в покоління, щоб зараз, шануючи традиції, ми могли віддати шану багатій фольклорній спадщині!
Тож для підготовки святкування Івана Купала за власним сценарієм хочу підказати деякі “правила” і цікаві “ходи”, що зроблять свято незабутнім.
Отже, крок перший. Збираємо друзів, які готові розділити з вами дозвілля. Що більше веселих юнаків і дівчат ви залучите до цієї справи, то цікавіша вийде гулянка.
Крок другий: костюми. Це можуть бути сорочки, спідниці, сарафани, оздоблені вишивкою; повсякденний одяг можна прикрасити поясами і хустками, розшитими бісером. Не забувайте і про браслети, обручі, намисто з ягід, квітів. Можна вбратися й ефектніше, створивши образи русалок, мавок, лісовиків.
Крок третій: місце проведення свята. Найкраще підійде галявина на пагорбі над річкою (якнайдалі від будинків та господарських споруд) чи на узліссі, де менше дерев, — щоб вогнище не наробило лиха.
Тут зробимо відступ. Ідеться про відпочинок на свіжому повітрі, тож бережіть матінку-природу! Не забувайте про власну безпеку! Думаю, правила поведінки на воді та з вогнем вам знайомі з уроків безпеки життєдіяльності. Про всяк випадок, портативна аптечка не завадить.
Тепер — до головного:
А вже ж того та Купайла
ми діждалися,
а вже ж діви у віночки,
ой, дід-ладо, ой, дід-ладо,
увібралися!
Такою піснею прихід свята зустрічали давні слов’яни.
Пропоную вранці скупатися в річці чи росі (якщо ви людина міста, то хоч би облитися водою з крана) — це додасть здоров’я та краси. Адже, за народними віруваннями, після сходу сонця на Купала вода заряджається дивовижними властивостями і змиває біль, невдачі, образи, яких у нашому нервовому житті не оминути.
В оселі радять розкласти полин і гілочки осики, щоб захиститися від нечистої сили, яка купальської ночі намагатиметься заманити у свої тенета порядних людей.
Коли ці обряди виконано, саме час збиратися в обраному заздалегідь місці. Дійові особи готові?
Зазвичай святкування розпочинають із розведення вогнища. Цю непросту місію варто довірити хлопцям. Раніше вогонь для купальського багаття потрібно було добувати прадідівським способом — тертям. Якщо вирішили не порушувати традицій, за відсутності досвіду ризикуєте провести святкову ніч за марними спробами видобути хоч іскру. Проте ми живемо у XXI сторіччі, тож сірники чи запальничка підійдуть.
Доки юнаки виконують чоловічу роботу, завдання дівчат — виготовити головних дійових осіб свята — Купала й Марену.
Вербову гілку прикрашають різнобарвними стрічками, квітами, ягодами — ось і Купала. А Марена — опудало з соломи у жіночій сорочці. Не стримуйте фантазії! Уявіть, якими цікавими фотками зможете похвалитися в універі чи на роботі. Навколо цих опудал заведено водити хороводи, танцювати й співати.
Ходили дівочки
Навколо Мареночки,
А хлопців ватага —
Навколо Купайла…
Рекомендую заздалегідь знайти диски з українськими народними піснями і вивчити ті, які припадуть до смаку. Серед друзів є музиканти? Чудово! Гітара, маленькі барабани, брязкальця тільки додадуть позитиву і стануть чудовим акомпанементом до співів та ігрищ.
У деяких реґіонах України Купала й Марену топили в річці. Молодь теж могла скупатися, але вважали, що разом з утопленими опудалами у воді з’являється нечисть. Вам вирішувати: довіряти народним повір’ям чи ні.
Звичнішим є спалення Купала й Марени на вогнищі, через яке потім стрибали. За традицією, що вище підстрибнеш, то будеш здоровішим і щасливішим. Якщо у вас є кохана людина, сміливо беріть її за руку і стрибайте разом: якщо вдасться не роз’єднати рук, на вас чекає одруження.
Тому, хто хоче полоскотати нерви, можете запропонувати вирушити на пошуки цвіту папороті. Адже саме цієї ночі, за народним повір’ям, розпускається вогненна чарівна квітка. Той, хто її знайде, розумітиме мову тварин і птахів, відшукає закопаний скарб. Та ціна такої знахідки може стати занадто високою. Бо нечиста сила намагатиметься завадити шукачам щасливої квітки, наприклад, наслати таку ману, що людина кілька днів блукатиме лісом, не відчуваючи плину часу.
Звичайно, це лише предківські вірування. Та можете виготовити власну квітку і заховати її в таємному місці. Поділившись на дві команди, ваші друзі отримають мапи, за якими повинні знайти цвіт папороті. Можна вигадати цікаві завдання, загадки і випробування, які треба виконати, щоб отримати підказки.
У купальську ніч можна шукати не лише квітку папороті, а й іванову голову — подвійний колос на одному стеблі.
Процес пошуку стане навіть цікавішим, ніж сама знахідка.
І, звичайно, яке ж народне свято без дівочих ворожінь? Особливо на Івана Купала, коли тісно переплітаються звичаї вшанування води й вогню. Запропонуйте дівчатам сплести вінки з дванадцяти видів трав і квітів (їх можна назбирати заздалегідь) і, прикріпивши свічечки, пустити річкою зі словами:
Віночку, віночку, пливи, пливи,
Мою долю принеси…
Уявіть, яка щаслива хвилина вам випаде, коли спостерігатимете, як у купальську ніч на темній поверхні води пливуть вінки з вогниками, віщуючи дівочу долю. Адже хто з хлопців знайде такий подарунок, той суджений, і, за традицією, повинен поцілувати його власницю. Якщо ж вінок прибився до берега, дівчині зарано думати про заміжжя. Такі віночки-шедеври можна зберегти. Кажуть, що під час хвороб людей чи тварин настоєм трав, що входять до вінка, можна лікувати.
Вигадайте й власні невеличкі обряди. Наприклад, прикріпіть до вінка листівочки з бажаннями і мріями. Можливо, Купала почує ваші прохання…
Головна порада: фантазуйте і вигадуйте! Врешті, є безліч літератури, інформації в Інтернеті про звичаї українського народу. Найважливіше — мати бажання і натхнення відродити обряди і традиції нашої Батьківщини в техногенному і комп’ютеризованому XXI сторіччі. Адже без минулого немає майбутнього.
Веселого свята Івана Купала!