ЗВИТЯГА КОНОТОПА

Це була одна з найславетніших перемог української зброї. Апогей українсько-російської війни 1658—1659 років, довго замовчуваної в нашій стражденній історії, війни, що спалахнула невдовзі після Переяславської угоди. Адже вже наступник Богдана Хмельницького — гетьман Іван Виговський фактично розірвав цю угоду, побачивши, що вона несе Україні.  Рівно за півстоліття до Івана Мазепи Виговський також зробив спробу відновити незалежність козацької Української держави. Наслідком була військова агресія Московії проти України. Конотопська битва стала розгромом агресорів. На жаль, через відсутність єдності серед нашої еліти ця перемога не призвела до утвердження нашої незалежної держави. 

Звитяга Конотопа — яскрава сторінка української історії. І ми повинні відзначати не лише дати наших поразок (Батурин, Крути, Берестечко), а й перемог. На цьому ще раз наголосив Президент України Віктор Ющенко, який взяв участь в урочистостях з нагоди 350-річчя Конотопської битви і закликав пам’ятати про славні перемоги української зброї. 

В урочистостях взяли участь Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, представники духовенства, козацтва, багатьох громадських організацій, зокрема товариства “Просвіта”, тисячі людей зі всієї України.Під час урочистостей глава держави поклав квіти до пам’ятника гетьману Івану Виговському в селі Шаповалівці, спорудженого на тому місці, де відбувалася битва. Пам’ятник гетьману встановлено у сквері центральної частини села. Виготовлено його за кошти районного бюджету, скульптор Ю. Медвідь, архітектор В. Биков. На п’єдесталі закріплено металеву табличку у вигляді грамоти із зображенням гетьманських атрибутів: металевого кованого герба та булави з написом: “Іван Виговський — гетьман України”. У центрі села Президент поклав квіти до меморіалу воїнам, загиблим під час Другої світової війни. Віктор Ющенко також узяв участь у відкритті пам’ятного знака на честь 350-річчя перемоги в Конотопській битві. Розташовано знак при в’їзді в село Шаповалівку. Це художня композиція з козацьких шабель, що розрубують щит. Вона символізує перемогу козацької зброї над супротивниками. Знак разом з розташованою на протилежному боці автотраси меморіальною каплицею, збудованою до 350-річчя перемоги у Конотопській битві, становить єдиний архітектурний ансамбль. На пам’ятнику написано: “Тут кувалася слава української зброї! Установлено на честь 350-ої річниці славетної перемоги війська гетьмана Івана Виговського в Конотопській битві”. Автори пам’ятника — скульптори Микола і Богдан Мазури, архітектор Володимир Биков. Знак споруджено за рахунок спонсорських коштів. Під час відзначення славного ювілею Віктор Ющенко взяв участь в освяченні хрестів новозбудованої козацької церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Вона розташована в історичному центрі міста, неподалік від залишків Конотопської фортеці, яка ще до переможної битви витримала більш як двомісячну облогу московського війська. І це дало змогу гетьманові Виговському зібрати значні сили для вирішального бою.“Приклад бою під Конотопом 350 років тому вчить нас одного: якщо живемо у серці з українською ідеєю, ми перемагаємо”, — сказав Президент у вітальному слові з нагоди відкриття церкви. Будівництво храму розпочато в кінці липня 2008 року. Замовник — парафія Різдва Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви Київського Патріархату. Будівництво ведуть за кошти гуманітарної допомоги церкви святого Андрія за фінансової підтримки української діаспори штату Іллінойс (США). Автор проекту — архітектор Георгій Рогожин (м. Київ), за проектами якого побудовано майже 50 церков у різних областях України, зокрема в місті Батурині. Г. Рогожин — керівник творчої архітектурної майстерні при Спілці архітекторів України. Співавтори проекту — Яків Леонов і Віталій Лучко.* * *Всеукраїнський фестиваль “Козацький родослав” традиційно проводять у селі Шаповалівці Конотопського району, на місці бойових дій між козаками гетьмана Івана Виговського та московськими військами. Активну участь у проведенні фестивалю беруть і просвітяни. З 2006 року фестиваль уперше проведено як всеукраїнський. Щороку він збирає 15—18 тисяч учасників і гостей.  Учасники заходу — творчі колективи України, майстри декоративно-вжиткового мистецтва. Програма свята включає культурно-мистецьку програму “Храм козацького родоводу”, панахиду за загиблими у Конотопській битві, виставку декоративно-вжиткового мистецтва “Від давнини до сьогодення”, виставку козацьких куренів, науково-теоретичну конференцію “Конотопська битва — погляд через століття”.Президент України відвідав фестиваль, зокрема “козацьке містечко”, розташоване на центральній площі Шаповалівки. Для його створення  райони Сумської області виставили 19  куренів, що відтворювали побут і традиції козацької доби. У куренях були вироби декоративно-вжиткового мистецтва, гончарний круг, ткацький верстат. Біля куренів самодіяльні творчі колективи виконували епічні й історичні пісні, думи, відтворювали традиції, обряди і звичаї періоду козацької доби. Міністерство культури і туризму України забезпечило роботу козацького табору, кузні, де демонстрували процес виготовлення козацьких шабель, а також проведення козацьких розваг, зокрема кінного театру, каскадерів, а ще — семи куренів, де проводили майстер-класи майстри мистецтв із різних реґіонів України. Демонстрували також виставку зразків козацької зброї: шаблі, пістолі, гармати тощо.Урочистості на Конотопській землі стали яскравим виявом прагнення українців до волі, готовності захистити свою незалежну державу. Підготував Петро АНТОНЕНКО

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment