Петро АНТОНЕНКОГанебне — інакше не назвеш рішення сесії Полтавської міської ради від 15 липня. Воно призупинило встановлення і відкриття в місті пам’ятника гетьманові Іванові Мазепі. Пам’ятник встановлюють згідно з Указом Президента, рішенням урядового оргкомітету. Замовник робіт — Полтавська обласна державна адміністрація, а всенародне збирання коштів організувало Полтавське обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка. 22 серпня 2008 року сесія Полтавської міської ради ухвалила рішення про надання земельної ділянки під пам’ятник, що фактично є дозволом місцевої влади на його встановлення. Було виконано всі попередні роботи, здійснено всі узгодження, зокрема обласної й міської архітектурних служб щодо точного розташування пам’ятника. А головне — було зібрано кошти. І це попри те, що обласна рада фактично “проґавила” й не зуміла використати надані на пам’ятник понад мільйон державних гривень. Але на противагу чиновникам просвітяни, патріоти з усієї України за сприяння обласної адміністрації зуміли зібрати кошти. Майже готовий і пам’ятник, над яким працює скульптор Микола Білик. Пам’ятник видатному гетьманові, який так багато зробив для славного козацького міста, мали відкрити 27 червня цього року. Але на прохання міської влади відкриття відклали — до завершення відзначення 300-річчя Полтавської битви. Про цей ганебний аспект можна говорити окремо. Вважаю блюзнірством, виявом холопства, слабкості держави оте “святкування” річниці перемоги наших ворогів і поразки України — на державному рівні, за державний кошт. І виявом холопства стала вимога призупинити відкриття пам’ятника гетьманові, щоб “не дратувати” окупантів України.Патріотичні сили, обласна адміністрація пішли на компроміс. Відкриття пам’ятника перенесли на 24 серпня. І ось, попри обіцянки й запевнення міського голови, представника БЮТ Матковського, з ініціативи тих БЮТівців, реґіоналів і комуністів (ось так симбіоз!) і було скликано позачергову сесію начебто для остаточного узгодження деяких питань щодо відкриття пам’ятника. “Узгодження” вилилося у спробу скасування торішнього рішення сесії міськради. Для цього не вистачило кількох голосів. І тоді ухвалили єзуїтське рішення, згідно з яким належить по-новому “вирішити питання про визначення замовника та підготувати проект рішення на розгляд чергової сесії міськради про надання дозволу на спорудження пам’ятника Іванові Мазепі”. За цим бюрократичним словесним “парканом” — не що інше, як скасування всіх попередніх рішень. Ініціатором і замовником встановлення пам’ятника тепер пропонують зробити саму міську раду. Але як це все починати при живому, так би мовити, замовникові, при нескасованих попередніх рішеннях? Таке може коїтися тільки в нашому правовому хаосі.Якщо таке рішення вступить у силу, то ні про яке відкриття пам’ятника 24 серпня, до Дня Незалежності України, не йдеться, адже в бюрократичних нетрях у нас все тоне місяцями й роками. Та й небезпідставне припущення, що ненависники України воліли б руками отакої міської влади просто “втопити” справу з пам’ятником гетьманові. Але Полтавська битва триває. Патріоти України радше замінять нездарну владу, ніж відступлять від прагнення збудувати нарешті міцну Українську державу.
