СІЛЬСЬКІ ДІТИ ТЕЖ ХОЧУТЬ ЧИТАТИ!

Олена ШУЛЬГАЩо сільські бібліотеки перебувають у вкрай занедбаному стані, не на жарт непокоїть громадськість. Адже село й так мало читає, а де взяти книжку допитливому маленькому читачеві, та ще й на Поліссі? З цього приводу в Укрінформі відбулася прес-конференція, де презентували соціально-культурний проект “Книга до вересня для сільських бібліотек українського Полісся, що постраждало від Чорнобильської аварії”. Акцію ініціювало ДП “Газетно-журнальне видавництво Міністерства культури і туризму України”. Міністр культури і туризму України Василь Вовкун у виступі на прес-конференції, зауважив, що 2008-й був багатим роком в українській культурі, бо торік держава надала 26 мільйонів гривень, що дало змогу забезпечити літературою бібліотеки Південної та Східної України. Цього року на жаль, нічого. “Ми в боргу перед українським Поліссям, яке є сполучною ланкою між Україною сучасною й давньою Руссю. У селі, де я виріс, була бідна бібліотека, а тепер зовсім нема. Тому, коли їду туди, везу книжки”. Міністр прийшов на прес-конференцію з тритомником “Антологія українського міфу”, щоб передати до бібліотеки. Він обіцяв дбати про те, щоб відродити сільські бібліотеки і вони належно функціонували.Директор Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Ростислав Омеляшко підтримав акцію розповсюдження книжок на Поліссі. Він вражений, що на наступний рік не передбачають фінансування чорнобильської науки, на експедиції грошей нема, а безцінна аура Полісся зникає, люди помирають, інформація втрачається. Акцію треба спрямувати у великі села і райцентри, де збереглися бібліотеки, бо там багато молоді. “Ми готові допомогти і підтримати цю шляхетну місію”, сказав Ростислав Омеляшко.Директор ДП “Газетно-журнальне видавництво Міністерства культури і туризму України” Віталій Сатаренко планує, що протягом липня-серпня буде зібрано українські книжки. Їх передадуть сільським бібліотекам Полісся до Дня бібліотек 30 вересня. Окрім цього, бібліотекам оформлять річну передплату на пакет періодики “Культура”, до якого входять журнали “Пам’ятки України: історія та культура”, “Музика”, “Українська культура”, “Український театр”, “Театрально-концертний Київ” та газети “Культура і життя” і “Кримська світлиця”. Віталій Сатаренко сподівається, що акція “Книга до вересня для сільських бібліотек українського Полісся, що постраждало від Чорнобильської аварії” стане щорічною. Президент Асоціації книговидавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін народився в селі Єльчому Поліського району, тепер це Чорнобильська зона. Тому йому близька й болюча тема Полісся. “Україна за роки незалежності не змогла подолати книжкового голоду. Нині в нас більш як 18 тисяч бібліотек підпорядковано Міністерству культури і туризму, майже 22 тисячі шкільних бібліотек. У шкільних бібліотеках позашкільної літератури — 1—2,5 відсотка від потреби. Україна катастрофічно втрачає культурний та інтелектуальний потенціал. Наслідок цього — знищення науки. Середній наклад українського видання — 1580 примірників (разом із підручниками, посібниками, які видають за бюджетний кошт і не є предметом продажу); 13 тисяч назв книжок (а це майже половина) виходять накладами менш як 500 примірників. Тож неважко полічити, скільки книжок потрапить у кожну бібліотеку.Отже, такі акції потрібні, вони мусять стати застереженням владі, щоб вона зрозуміла, що без бібліотек як інформаційних і культурних центрів суспільство розвиватися не зможе. Асоціація книговидавців і книгорозповсюджувачів оголосить серед своїх членів збір літератури, щоб книжки потрапили в бібліотеки”.Доктор медичних наук, професор, головний лікар Клініки лазерної медицини Ольга Богомолець відчуває власну відповідальність, що серед спеціальних книжок з медицини нема видань українською мовою. Колектив клініки готовий віддати книжки до бібліотек. Пані Ольга закликала не бути байдужим, бо через 7—10 років нікому буде лікувати: в нашій країні немодно бути професіоналом. “Можливо, ця акція вплине на ментальність, і бібліотекарі підуть до дітей, розказуватимуть про нові цікаві видання, і це зменшить агресивний вплив засобів масової інформації на свідомість школярів”. Генеральний директор Національної парламентської бібліотеки України Тамара Велегжаніна повідомила, що 2007 року вивчали стан фондів бібліотек. Результати досліджень свідчать, що фонди застаріли, половина книжок російськомовні. Читачі часто не знають, що нового з’явилося на ринку, не знають про сучасний літературний процес. Стан з передплатою періодичних видань катастрофічний. Сільські ради передплачують по чотири найменування періодики, а це дуже мало. Хоч у країні щороку оголошують програми на підтримку забезпечення бібліотек літературою, фінансування недостатнє, і книжки до читачів не доходять. Національна парламентська бібліотека України багато років безплатно розповсюджує книжки через обмінний резервний фонд. До нього надходять видання завдяки громадським організаціям, видавцям, багато допомагає “Просвіта”. Тамара Велегжаніна запрошує бібліотекарів скористатися цим фондом.Отже, акція стартувала. Та чи стане вона насправді дієвою, чи це просто черговий проект, про який невдовзі забудуть, як забули про галузеву програму 2006 року “Дитячу книгу — дітям села”? Тоді теж наміри були шляхетні, але залишилися вони на рівні програми, бо не підкріплені фінансово. Тож як просувається ця акція, дізнаємося вже наприкінці вересня.  

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment