ПОДВІЙНА МОРАЛЬ «ПОВЧАЛЬНИКІВ»

Ігор САЄНКО,м. ЛуганськРосіяни і в Україні, й за її межами наполегливо повчають українців: хто є справжній герой України, а хто зрадник; хто українцям друг, а хто ворог, чию пам’ять вони мають шанувати та які свята відзначати. Зокрема, росіяни оцінюють діяльність Української Повстанської Армії як зрадницьку. Водночас подають себе,  особливо російське козацтво, як зразок відданості “родному отєчєству”. Ці їхні твердження неправдиві. Адже під час Другої світової війни на боці гітлерівської Німеччини у складі різних військових формувань воювало близько двох мільйонів росіян. Загальновідома лише “Русская Освободітєльная Армія” генерала Андрія Власова, яка налічувала понад 800 тисяч вояків. У складі вермахту були також Перша Російська Народна армія під командуванням Бориса Смисловського; Російська Визвольна — Народна армія полковника Броніслава Камінського (від 1944 року — Перша Російська дивізія СС, що брала участь у розгромі Варшавського повстання); Російський корпус Сербії, утворений з російських емігрантів; козацькі формування генералів Петра Краснова і Сергія Павлова, що входили до складу СС; Добровольчий (15-й) козацький кавалерійський корпус під командуванням Гельмута фон Паннвіца, а ще добровольчі допоміжні підрозділи вермахту — Хільфсвіллігер.Зупинимось на одному з цих військових формувань — Добровольчому козацькому кавалерійському корпусі під командуванням Гельмута фон Паннвіца. Його формування  з російських козаків розпочалося у березні 1943 року. Перші підрозділи перекинули до Білорусі, де з них створили Першу козацьку кавалерійську дивізію, яка брала участь у боротьбі з радянськими партизанами. Взимку 1943—1944 років Перша козацька кавалерійська дивізія діяла на території Югославії проти партизанської армії Йосипа Броз Тіто. Під час придушення партизанського руху російські козаки відзначалися надзвичайною жорстокістю. У серпні 1944-го Першу козацьку кавалерійську дивізію підпорядкували рейхсфюреру СС Генріху Гімлеру. Гельмута фон Паннвіца підвищили в чині до группенфюрера СС (генерал-лейтенанта). Після приєднання до цієї дивізії інших козацьких добровольчих підрозділів її реорганізували в Добровольчий (15-й) козацький кавалерійський корпус військ СС, переданий у листопаді 1944 року в підпорядкування Головному штабові СС. До складу корпусу увійшли: два батальйони російських козаків, які придушували визвольний рух у Польщі; 5-й російський козацький полк, що брав участь у розгромі Варшавського повстання; 69-й козацький поліцейський батальйон з Варшави; 360-й російський добровольчий козацький полк під командуванням полковника фон Ретельна, який воював на Західному фронті; російський козацький охоронний батальйон з Ганновера, а також російські військовополонені, які мали козацькі родоводи. Корпусу додатково було передано батарею 105-міліметрових гаубиць, батарею шестиствольних мінометів, 12 танків і самохідних гармат. Восени 1944 року при Добровольчому козацькому кавалерійському корпусі СС створили розвідувально-диверсійну школу “Атаман”. Її засновники — генерал-лейтенант козацьких військ Андрій Шкуро і генерал-майор Тимофій Доманов. Школа готувала розвідників-диверсантів, які мали діяти в тилу радянських військ. Наприкінці 1944 року Добровольчий козацький кавалерійський корпус військ СС, у якому тоді було близько 40 тисяч козаків, брав участь у боях з Червоною армією. У травні 1945-го корпус добровільно роззброївся і здався англійським військам в Австрії. 1998 року в Москві, біля храму Всіх Святих, спорудили пам’ятник, на якому зазначено: “Воинам русского общевоинского союза, русского корпуса, казачьего стана, казакам 15 кавалерийского корпуса, павшим за веру и отечество”. Про належність цього корпусу до військ СС і про його підпорядкування рейхсфюреру Генріху Гімлеру написати чомусь забули.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment