Лідія РИБЕНКО, голова Рівненської обласної організації Національної спілки письменників УкраїниЧомусь згадався Райкін в піджаку, наче знятому з опудала. Він бігав в ательє шукати винних. Виявилося, усі сумлінно зробили свою справу — і ті, що строчили, і ті, що рукави пришивали, і ті, що комір приладнали, а особливо ті, що ґудзики пришивали. “Претензії до ґудзиків є?” — спитали скаржника. “Нема”, — розгублено мовив той, бо ґудзики й справді було пришито надійно.Чи не так само безрезультатно шукати винних серед тих, хто не підтримав на недавній (липневій) сесії Рівненської обласної ради клопотання рівненських письменників про надання додаткових коштів для книговидання на 2009 рік?“А чому винних?” — почали мене долати сумніви, навіяні нашими реаліями. Бо й справді: чого нам, місцевим літераторам, ще треба? Адже на початку року з обласного бюджету на книговидання надано 50 тисяч гривень, з них 33 тисячі членам Спілки письменників. Хіба це замало?.. Ну то й що, що за ці кошти не більш як 3—4 найменування книжок можна видати, а у списку, поданому на розгляд координаційної ради, — понад два десятки рукописів? Ну то й що, що в сусідніх областях Програму підтримки книговидання не те що не скорочують, а навпаки — рік у рік надають дедалі більше коштів? Ну і що, що волиняни не ймуть нам віри, кажуть, ми нулі погубили, бо ж у Волинській області це число тризначне — 650 тисяч гривень?.. Ну і що, що на цій сесії розподіляли понад десять мільйонів, які з’явилися в результаті перевиконання бюджету? Ну і що, що Президент України Віктор Ющенко Указом зобов’язав 2009 року підтримувати українську книжку на рівні, не нижчому від торішнього?Ці всі закиди легко змиваються, як замки з піску морською хвилею, кількома аргументами. Аргумент перший: криза. І все. Ще питання будуть? Якщо ж раптом такі з’являться, то ось вам відповідь: надворі ХХІ століття, якщо ви, писателі, цього ще не помітили, — століття глобалізації й маскультури. А це означає, що кому вони, ваші книжки, потрібні?! Навіщо напружуватися, вчитуючись у текст, якщо є рухома картинка на екрані?.. І що там ваша поезія чи серйозна проза, в якій і сороміцьке слівце не проскочить — нецікаво це народу, а треба ж під нього підлаштовуватися, а не його до якоїсь там культури підтягувати, чи не так?..…Отож, браття-патріоти, винних немає. Ґудзики пришиті міцно — на українській книжці. Пак цвяхи забито в труну.
