ДИТЯЧИЙ ПРОСТІР У «ДОРОСЛОМУ» МУЗЕЇ

Ірина ЧИРКА,екскурсовод Національного музею-заповідника українського гончарства в ОпішномуCьогодні про музейну педагогіку не говорить лише ледачий, але що це, знають одиниці. Адже в Україні така робота ведеться на рівні окремо взятого музею і здебільшого за традиційними напрямами: краєзнавство, казки, гра та іграшки. Усе це свідчить про початковий стан музейної педагогіки в нашій країні.В Україні, на відміну від США чи країн Європи, немає дитячих музеїв. Для нас може бути корисним досвід Німеччини, де дитячі музеї існують у структурі “дорослих”. Це — чудова ідея, адже у вже створеному музеї можна зробити кімнату чи навіть куточок, де діти почувалися б господарями, могли б займатися творчістю. Відомо, що діти запам’ятовують тільки те, що пройшло крізь їхні руки або викликало яскраві емоції, інша інформація, навіть цікава, через 12 тижнів зникає з їхньої пам’яті.Саме в музеї дитина може навчатися без примусу, виявляти свої здібності, мислити креативно. Шкода, що шкільні педагоги недостатньо використовують можливості музеїв. Адже створена спільно програма могла б знадобитися й у засвоєнні загальноосвітніх знань. Досвід краєзнавчого музею міста Нетішина, що на Хмельниччині, свідчить про зацікавлення такою формою роботи як музейний урок. Нині працівників цього музею добре знають не лише на Хмельниччині, а й у сусідніх областях. Охочих потрапити на такий урок багато, хоч він і не безплатний. Проте є й окремі вади. Наприклад, під час висвітлення теми “Гончарство — найдавніше ремесло” матеріал можна подати професійніше, а допомогти в цьому може Національний музей-заповідник українського гончарства, що в Опішному. Саме у нашому музеї можна ознайомитись із найбільшою в Україні добіркою видань з проблем гончарства, пізнати питання історії й технології виготовлення посуду тощо. Те саме можна сказати і про розробку Дніпропетровського історичного музею імені Д. Яворницького “Українська кухня”, де в контексті заняття розглядається глиняний посуд, пояснюються його назви і застосування. Роботі з дитячою аудиторією в Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному приділяємо багато уваги. Один із напрямів роботи з дітьми — археологічні експедиції, які впродовж 10 років очолює археолог, кандидат історичних наук Анатолій Гейко. Участь у розкопках беруть учні з Полтави, Миргорода, Шишаків. Співробітництво із Шишацькою гімназією триває від початку організації експедиції. Що приваблює дітей у такій роботі? Крім романтики життя у польових умовах, бажання тримати “історію” у власних руках, радість, яку приносять знахідки, усвідомлення власної причетності до справи. Охочих поїхати в експедицію з кожним роком стає дедалі більше.Дехто з перших учасників таких експедицій обрав професію археолога чи історика. Упродовж багатьох років наш музей — співорганізатор дитячих гончарських фестивалів, які проходять у Колегіумі мистецтв в Опішному. Для його учасників є справжнім відкриттям і сам музей, і гончарські скарби, які зберігаються в ньому. Майстер-класи з видатними гончарями Опішного, зустрічі з малювальницями та творчими майстрами допомагають юним митцям краще оволодіти прадавнім ремеслом.Музей приділяє увагу й молоді, зокрема співпрацює з Харківським інститутом культури. Щороку влітку до нас приїздять  на десятиденну практику студенти другого курсу, що здобувають професію культуролога. Окрім екскурсій, музей організовує практичні заняття, під час яких знайомляться з виробничим процесом, пробують створити власний виріб; відвідують давні городища, розташовані в межах Опішного; плідно працюють з літературою в Гончарській книгозбірні. Зібрані матеріали стають основою для курсових, іноді й дипломних робіт.У музеї є унікальна колекція монументальної садово-паркової керамічної скульптури просто неба. До неї належать неповторні витвори гончарського мистецтва, серед яких і роботи, що втілюють образи казкових і міфічних персонажів. Це дає змогу провести екскурсію у вигляді казки для найменших відвідувачів, які й самі розповідають казки за участю цих героїв.Для юних відвідувачів після екскурсій проводимо вікторину. Цього року започатковано конкурс “Музей гончарства очима дітей”. Для участі в ньому відвідувачам віком до 16 років запропоновано надсилати малюнки, фото, вірші й розповіді про музей. Це дасть змогу поглянути на наш музей очима дітей і зрозуміти, на що слід звертати увагу під час екскурсій.Цікаво дітям  попрацювати на гончарному крузі, кожен з них хоче відразу ж створити шедевр.Розвитку дитячої музейної ідеї заважає не тільки статичність багатьох музеїв, а й брак об’єднання, яке координувало б і спрямовувало цей розвиток. Напрацювання вже є, та про них знає обмежене коло музейників. Із часом з’являться нові ідеї, які втілюватимемо в життя. Адже музей, у якому нічого не змінюється, не зацікавить відвідувача вдруге.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment