АКЦЕНТИ, ЯКІ СТАВИТЬ ІВАН КОРСАК

Світлана КОРОНЕНКОУ Волинській обласній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбулася презентація нової книжки Івана Корсака “Тиха правда Модеста Левицького”Модест Левицький — один з тих славних громадян нашої країни, чиє ім’я за радянських часів було заборонене. Хто ж він?Народився 1866 року на Поділлі в панській родині. Його батько Пилип Левицький приятелював з В. Антоновичем, Т. Рильським та іншими прогресивними діячами культури, сина також виховував патріотом. Навчаючись у Кам’янець-Подільській гімназії, Модест видав першу збірку оповідань українською мовою “Пан Мотика”. Здобув дві освіти — на історико-філологічному та на медичному факультетах Київського університету. Стати лікарем його спонукало те, що дружина була хвора на сухоти…З 1893 року працював земським лікарем на Волині, у Ковелі. Тривалий час лікував Лесю Українку в Колодяжному. Співпрацював з Євгеном Чикаленком, Іваном Липою, членами “Братства тарасівців”. Писав оповідання і просвітницькі статті, які друкував у Києві та Петербурзі. 1899 року отримав призначення до лікарні с. Будаївки на Київщині. З того часу активно спілкувався з С. Єфремовим, Б. Грінченком, М. Лисенком та іншими членами “Старої громади”. 1903 року разом з С. Єфремовим та Ф. Матушевським заснував Радикальну партію. Наприкінці 1904 року був призначений директором фельдшерської школи на Лук’янівці у Києві, але за дозвіл викладачам навчати майбутніх фельдшерів українською мовою втратив державну службу. У січні 1907-го Модеста заарештовують як сепаратиста, однак у березні він вже працює залізничним лікарем станції Радзивилів. Видає “Оповідання” у видавництві “Просвіта”, книжки з популярної медицини та української граматики.З листопада 1917-го — урядовець міністерства шляхів УНР, з 1918-го — радник посла УНР у Греції Ф. Матушевського, після смерті якого виконує усі дипломатичні обов’язки. Після окупації України більшовиками їде до Польщі, до уряду Директорії на чолі з Симоном Петлюрою. Завідує санаторієм Українського війська. Продовжує видавничу та наукову роботу. Як ректор очолює згодом Українську господарську академію у Чехословаччині. 1927 року 61-річним переїздить на Волинь, до Луцька, працює вчителем рідної мови та літератури в українській гімназії. Тут, на Волині, він помер і був похований.Ці скупі рядки біографії, ніби тези до книжки волиняка Івана Корсака “Тиха правда Модеста Левицького”.Лише якихось п’ять років прожив у Луцьку М. Левицький, але залишив по собі добру пам’ять. Саме тому Іван Корсак написав історичний роман про цю унікальну людину. Успішна презентація “Тихої правди…” у Київському будинку вчителя засвідчила: в Україні з’явився ще один сумлінний і обдарований автор історичної прози. Презентація в Луцьку, в обласній бібліотеці ім. Олени Пчілки, попри несамовиту спеку і час відпусток, зібрала чимало людей — письменників, журналістів, викладачів Волинського національного університету ім. Лесі Українки, читачів бібліотеки, адже Іван Корсак — шанована у Луцьку людина.Головував на презентації видавець попередніх книжок Івана Корсака, директор Луцького видавництва “Твердиня” Микола Мартиненко. Гостями були секретар НСПУ, директор видавництва “Ярославів Вал” і видавець “Тихої правди” Михайло Слабошпицький, віце-президент Ліги українських меценатів, директор Львівської книжкової гуртівні “Книжкові джерела” Михайло Ватуляк, директор видавництва “Український письменник”, головний редактор “Хроніки-2000” Юрій Буряк. “Іван Корсак заручений з музою героїчної пісні та історії Кліо, — сказав М. Слабошпицький. — Люди, які пишуть історичні твори, нагадують мені в’язнів сумління. Для того, щоб написати таку книжку, треба прочитати цілу бібліотеку. Бо треба знати усе до дрібниць. Навіть яка була погода певного дня, коли Модест Левицький виглянув у вікно. Це більше, аніж написання дисертації, окрім того, у такому творі має бути концепція, бо історичний твір генетично пов’язаний з часом його створення. Мені прикро, що в Україні так мало творів про нашу історію. Приголомшує Росія: вони видають серію ЖЗЛ; по кілька різних поглядів на життя того ж Єсеніна, царів, політиків, а ми не маємо навіть серії “Життя славетних”. “Тиха правда Модеста Левицького” і пафосом, і жанровою розкутістю споріднена з такими творами, як “Гетьманич Орлик” та “Таємниця Арсенія Мацієвича”. Відтворюючи життя дивовижно багатогранного чоловіка, який жив на Волині, був лікарем, письменником, видавцем, громадським діячем, меценатом, міністром в екзильному уряді, автор зумів надзвичайно густо “заселити” свій ромн… Твір тримається на дивовижній авторській інтонації, в якій переплелися і гіркота мудрості, і лагідна іронія, і спокійна готовність до випробувань, що буває лише в людей великої переконаності та посвяти… Як захоплений читач радію, що з’явився письменник, який присвячує книжки нашій минувшині”.Юрій Буряк запропонував упорядкувати і видати книжку прозових творів Модеста Левицького, які розкидані по світах, і зауважив, що, готуючи книжку “Україна-Франція”, дізнався про те, що рідна сестра Модеста Левицького Софія оформлювала книжку Поля Валері, тож її життєва історія не менш цікава.Михайло Ватуляк зазначив, що в його гуртівні робили аналіз продажу книжок і з’ясували, що книжки Івана Корсака продаються найкраще, отже є попит у читачів на історичну літературу.Літературознавчий аналіз “Тихої правди Модеста Левицького” зробив луцький журналіст, письменник Віктор Вербич. Своїми думками поділилися колеги Івана Корсака, письменники Василь Простопчук та Іван Чернецький, голова Волинської організації НСПУ, поетеса Ніна Горик. Пристрасним був виступ луцької вчительки української мови та літератури Лесі Ковальчук, інших промовців, які щиро вітали земляка з новою книжкою.Іван Корсак у своєму слові, зокрема, зазначив, що його герой Модест Левицький був з когорти тих письменників, у яких “нема зерна неправди за собою”, і висловив пропозицію присвоїти Луцькій гімназії № 4 вже на початку навчального року ім’я Модеста Левицького.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment