Надія КИР’ЯНУ селі Трипілля під Києвом, на березі Дніпра розташовано приватний музей “Аратта-Україна”. Його заснували Олександр Поліщук — колекціонер, Володимир Лазоренко — будівельник, Юрій Шилов — історик, Анатолій Гайдамака — художник. Мета музею — розповісти співвітчизникам і світові про значення української етнокультури, її давнє коріння та актуальність. Трипілля дало назву археологічній культурі, яку 1896—1899 рр., проводячи розкопки на Київщині, відкрив Вікентій Хвойка, чех за походженням. У музеї “Аратта-Україна” 8 серпня відбулася толока — обмазували “трипільську” хату. Мета дійства — збереження звичаїв, традицій українського народу та прагнення відродити почуття єдиної родини. Оскільки захід присвячено 95-річному ювілею світлої пам’яті Вікентія Хвойки, у його відкритті взяв участь Посол Чеської Республіки в Україні Ярослав Башта. Він подякував учасникам зібрання за збереження пам’яті про видатного чеського археолога, відзначивши, що в Трипіллі є вулиця Вікентія Хвойки, меморіальна дошка, а в селі Халеп’я — музей. “Вірю, що Україна засяє на весь світ у всій величі й красі”, — сказав Посол.Письменник, історик Юрій Шилов зазначив: “Вікентій Хвойка не тільки зробив видатні археологічні відкриття на території України, він підняв історію України до всесвітнього масштабу. Вчений писав, що трипільська археологічна культура — культура арійська (за сучасним визначенням індоєвропейська), відображує пращурів слов’ян, зокрема народу, який і нині живе на цій землі — українців. У книжці, яка побачила світ у Меланезії, автори меланезійка й індіанець Північної Америки, використовуючи легенди свого племені, грецької міфології, свідчення американських геологічних досліджень басейну Чорного й Азовського морів, доходять висновків, що цивілізація почалася з Наддніпрянщини”. Голова Міжнародного конґресу захисту української мови Валентина Стрілько висловила побажання, щоб наша влада врешті-решт зрозуміла важливість відкриття Вікентія Хвойки, щоб наступні дати відзначалися на державному рівні. Тоді Україна в світі асоціюватиметься з глибинною культурою. “Дякую поетесі Зої Ружин, яка все це організувала, яка робить те, що повинен робити кожен свідомий українець”, — завершила виступ пані Валентина. Від Академії українського козацтва присутніх привітав В’ячеслав Іванюк. Еколог Володимир Гетьман сказав: “В Україні є місця з надзвичайною енергетикою. Ми повинні мати єдину державну структуру, якій були б підпорядковані національні заповідники. Природна й культурна спадщини — два крила однієї заповідної галузі, яку потрібно берегти, як зіницю ока”.Потім на святі виступали артисти: народний колектив “Золоте зерно” з Обухова, бандурист Данило Мельник, співак Андрій Маслаков, інші.Після урочистої частини місили глину, приспівуючи: “І полови сюди, й глини, щоб вугли були міцними”. Хоч надворі було прохолодно, ніхто не змерз — колективна праця зігрівала. По коліна в глині ходили Зоя Ружин, Валентина Стрілько, кіноактор Олександр Ігнатуша, інші учасники толоки. Мазали хату, потім дивилися фільм про Трипілля, оглядали музей, де представлені археологічна та етнографічна експозиції. Толока — давня українська традиція. Треба й нову Україну будувати толокою: кожен має робити свою справу від душі, прилучаючи і дітей до творення держави, до конкретних добрих справ. Отоді добра слава йтиме про нас у світі.
