ПОЕТ І ФІЛОСОФ УКРАЇНСЬКОГО ДОСВІТКУ

Олександер ШОКАЛОЗ нагоди 190-річчя з дня народження Пантелеймона Олександровича Куліша на його батьківщині-материзні — теперішній Сумщині — відбулися святкові заходи обласного масштабу, та набули вони всеукраїнського значення. У Шостці, в Центральній міській бібліотеці ім. Л. Толстого, нагороджували переможців літературно-мистецького конкурсу “Творчими стежками Куліша”. Призи отримали учні 5—11 класів сільських шкіл Шосткинського району та Шосткинської дитячої школи мистецтв за оригінальні твори в номінаціях: “Поезія”, “Проза”, “Малюнок” (категорії: “Портрет П. Куліша”, “Ілюстрація до твору П. Куліша”, “Пейзаж”, “Оригінальний жанр”). Окрасою свята стали виступи учнів вокального відділення дитячої школи мистецтв та учасників народного фольклорного ансамблю “Любисток”. Твори учасників літературно-мистецького конкурсу “Творчими стежками Куліша” зібрано в однойменному альманасі, що вийшов напередодні свята. Високий рівень цього творчого заходу забезпечила О. Євтушенко, директор Централізованої бібліотечної системи міста Шостки, зі своїми колегами.Від Шостки естафету святкування перейняв рідний Кулішів Вороніж — селище міського типу, де розміщена Центральна районна бібліотека, якій напередодні присвоєно ім’я видатного письменника. Його ім’ям названо також вулицю селища, де відкрито пам’ятник. Тут і загальноосвітня середня школа № 1 носить ім’я свого великого земляка. А на околиці села Гукове, на місці родового хутора Кулішів, відбулися “П’яті Кулішеві читання”. В цьому велелюдному заході взяли участь гості з Києва (науковці, письменники, журналісти, художники, освітяни, представники Сумського земляцтва: В. Шендеровський, А. Цвіт, В. Довжик, О. Шокало, Л. Майба, А. Черченко, Л. Оленівська, К. Сенько, Н. Грабовська, М. Нечвоглод, О. Баклан та ін.), представники обласного управління культури й науковці з Сум, працівники культури, вчителі, учні й просвітяни з району, мешканці довколишніх сіл. Натхненник і головний організатор цього святкового дійства, як і попередніх Кулішевих читань, — міський голова Шостки М. Нога за сприяння голови районної державної адміністрації В. Синегуба. На читаннях виступали письменники, науковці, митці, учасники художньої самодіяльності та носії місцевої співочої традиції, учні — переможці літературно-мистецького конкурсу “Творчими стежками Куліша”. Відбулося також погашення спеціальним пам’ятним штемпелем ювілейного конверта з оригінальною маркою. На завершення  господарі почастували присутніх гарячим кулішем. Про масштаб цьогорічних читань свідчать понад 400 порцій цієї традиційної української страви, яку приготували для частування, що вдесятеро більше ніж в  попередні роки. 8 серпня на хуторі Мотронівка, що на околиці села Оленівка Борзенського району Чернігівщини, де упокоївся прах П. Куліша й де нині його меморіальний музей-садиба, відбулась мистецька акція з нагоди 190-річчя від народження, яку організувало й провело Міністерство культури і туризму України. В офіційній частині виступили міністр культури і туризму В. Вовкун, голова комітету з питань культури і духовності ВР України В. Яворівський, керівники Чернігівскої ОДА і Борзнянської РДА. У мистецькій частині на вірші П. Куліша співав заслужений артист України Т. Компаніченко з гуртом “Хорея козацька”, а заслужені артисти України Є. Міщук і Т. Жирко читали Кулішеву поезію. Гурти автентичного співу “Гуртоправці” та “Древо” співали автентичні пісні  цього реґіону Сіверщини та епічні козацькі. Оце і все, на що спромоглась Україна, відзначаючи 190 років свого духовного подвижника, творця української національної державницької ідеології, який залишив народові титанічну духовно-інтелектуальну спадщину і ясне світло свого серця. Щоправда, є надія, що у вересні відбудуться Всеукраїнські Кулішеві читання “Оживить живеє слово”, приурочені підготовці до 200-річчя з дня народження П. Куліша, які започаткувало торік Міністерство освіти і науки України за моєї приватної ініціативи та за особистої підтримки академіка М. Жулинського й Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Минулорічні Кулішеві читання у середніх і вищих навчальних закладах України виявили глибокий інтерес до духовно-інтелектуальної спадщини генія й пройшли з високою творчою ініціативою освітян. А чому ж такі безініціативні виявились чиновні особи сьогодні? Чому на місці народження українського генія і в столиці держави не проведено всеукраїнського суспільного заходу? Дивує також, що на Сумщині не було представників Чернігівщини, а ображені неувагою до своєї ініціативи сумці відповідно не приїхали до чернігівців. “Гей, хто на сум благородний багатий, / Сходьтеся мовчки до рідної хати”, — чується духовний поклик Пантелеймона Олександровича. На диво актуальний і через півтори сотні років, цей поклик П. Куліша підсилений епіграфом із Т. Шевченка: “Кругом неправда і неволя, / Народ замучений мовчить”.“Народе без пуття, без чести, без поваги, / Без правди в письменах, завітах предків диких”,— на цю інвективу “До рідного народу” П. Куліш мав моральне право як сповідник високого народного ідеалу й самовідданий трудівник на ниві національного дбання.П. Куліш як справжній українець-господар брався до щоденної праці вдосвіта і вдосвіта взявся за труд загальнонаціонального значення. Тож глибинну символіку має його поетична збірка “Досвітки”, що врівень із Шевченковим “Кобзарем”. Філософія “Досвіток” явлена в “Заспіві”: Удосвіта встав я, темно ще         надворі, Де-не-де по хатах         ясне світло сяє,Дивуюсь, радію, у серця         питаю:“Скажи, віще серце, чи скоро         світ буде?”В особистості П. Куліша потужно явився генетичний код і духовний тип українця-аграрія, який починає кожен день свого життя вдосвіта, коли з’являється на небі Ясна Зірниця — вістунка Сонця. Від Ясної Зірниці походить давньоукраїнське сакральне поняття Ясунь, що символізує природну релігію світлосповідування. Українська Ясна Зірниця в санскриті зветься Уштра. Славень Уштрі з Рігведи (“Гімн Ясній Зірниці”) переклала Леся Українка — “Співачка досвітніх вогнів”. Від Ясної Зірниці — Уштри походить сакральне наймення країни Уштраяна, що нашою нинішньою мовою звучить Україна.Ясна Зірниця як вістунка Сонця віщує ранок і новий день життя. Український ранок, а за ним і день, ще не настали. Ще досвіток мріє надворі. І будителем українського люду лишається безвічний дух Пантелеймона Олександровича Куліша.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment