Павло МовЧанЄ підстави якомога швидше зібрати Міжнародну конференцію з безпеки, про яку сказала Оксана Пахльовська. Адже Росія дозволяє собі стільки, скільки їй дозволяють по відношенню не лише до України, а загалом на пострадянському просторі. Перегляд зовнішньої політики США щодо Росії саме й спричинився до торішньої події. Не слід забувати про той страшний для всього пострадянського простору крок, який зробила Європа, коли в Бухаресті на саміті відмовила в ПДЧ Україні й Грузії. Я схильний думати, що існує серйозніша глобальна розробка, скерована на те, щоб втягнути Росію в оцю війну, яка почалася не сьогодні. Минулий рік я майже щовечора дивився інформаційну російську програму “Вести”. Україна неодмінно була присутня в кожному фраґменті винятково в негативному забарвленні. Таким чином сформовано ті відсотки, які нині оголосив “5 канал” як статистичні дані ставлення росіян до України. Це свідчить про те, що в Російській Федерації свідомо зменшили кількість прихильників нашої держави до мінімуму. Це ознака того, що чітко сформували образ ворога. Через це виникає питання не тільки зовнішньої безпеки, а й вироблення нашої стратегії на виборчу кампанію. Ми будемо змушені обирати між поганим і ще гіршим. Таке вже було за часів Кучми й Симоненка. Обирали Кучму як рятівника від можливого реваншу комуніста Симоненка. І сьогодні нас знову вводять у ситуацію, коли будемо обирати поганого і ще гіршого. Хіба ми будемо грати в цю гру, яку нам розписала Росія?! Що робити? Слід звернутися з цілим блоком пропозицій до того, кого змушені підтримувати, незважаючи на силу обставин і масштаби втрат періоду Віктора Ющенка. Ми повинні визначитися. Наш найближчий вибір — січневий і вже нині необхідно активізувати нашу роботу. Ми зібралися не тільки тому, що пролунав тривожний дзвоник з Москви. Треба визначитися, що робитимемо, якщо в січні переможе один або другий представник антиукраїнських сил? Не можна марнувати часу, який є визначальним для української перспективи, зважаючи на індиферентне ставлення Європи до нас. У питанні безпеки вимагатимемо від Верховної Ради закласти в бюджет наступного року кошти на ті види озброєння, які необхідні сьогодні. Ми обираємо найпосутніше — Україну. Треба залучити й підтримувати український бізнес, а не розширювати бізнесове коло в Росії. Ми зацікавлені у європейському виборі. Це наш порятунок.
