ДЗВІН ВАРЯЗЬКИХ МЕЧІВ 

Петро АНТОНЕНКОЧернігівщина стає одним із центрів української археології. Цьому сприяє багатюща історія давньої Сіверської землі. Саме тут, на півночі області, знаменита Мезинська стоянка первісної людини, відкриття якої понад століття тому стало науковою сенсацією світового значення. Археологічні дослідження Чернігова, Любеча, Новгорода-Сіверського відкрили багато не відомих досі фактів.Невипадково на історичному факультеті Чернігівського державного педуніверситету ім. Т. Шевченка (його щойно реформовано в Інститут історії) відкрито нову спеціальність — археологія.При університеті працює й Інститут стародавньої історії та археології Північного Лівобережжя, який очолює відомий чернігівський археолог Володимир Коваленко, завідувач кафедри археології педуніверситету. Саме він уже друге десятиліття керує міжнародною археологічною експедицією, яка досліджує Батурин. Значною мірою завдяки цій експедиції до нас повертається історична правда про гетьманську столицю України. Експедиція почала черговий польовий сезон. Знову, як і в попередні роки, на дослідження в Батурин приїздить із Торонто археолог, виконавчий директор українсько-канадського Батуринського археологічного проекту, доктор Канадського інституту українських студій Володимир Мезенцев. Тож чекаємо на нові наукові відкриття. Ще один напрям роботи Володимира Коваленка ось уже протягом десятиліття — дослідження варязької сторінки нашої слов’янської історії. Не забуваймо, що варязька династія Рюриковичів сім століть володарювала на наших землях, органічно злившись зі слов’янським етносом. Саме правнук Рюрика Великий князь Київський Володимир Святий охрестив Русь. Тож сенсацією стало відкриття археологами під керівництвом Коваленка давньоварязького городища в околицях Чернігова, поблизу села Шестовиця. Перший київський князь із варязької династії Віщий Олег, ідучи з Новгорода на Київ, 882 року здобув Любеч, а невдовзі й столицю племені сіверян Чернігів. І віднайдений археологами військовий табір, можливо, заклав саме він. Принаймні протягом півтора століття цей “гарнізон”  контролював водну й сухопутну торгові магістралі знаменитого шляху з варяг у греки. Дослідження городища приносять дедалі нові відкриття. Так, 2006 року було віднайдено пишне поховання конунга — варязького вождя. Після двох років реставрації унікальні прикраси, зброю та інші знахідки нині експонують у Чернігівському історичному музеї.Нещодавно в Чернігові завершився ІІІ Міжнародний польовий археологічний семінар “Матеріальна та духовна культура Південної Русі”. Він, зокрема, був присвячений дослідженням городища в Шестовиці. Володимир Коваленко представив учасникам наукового зібрання “Проект відтворення табору вікінгів ІХ—початку ХІ століть у Шестовиці” з макетом городища. З доповідями виступили відомі вчені — академік Петро Толочко, члени-кореспонденти НАН України Микола Котляр, Олександр Моця, Гліб Івакін, професор Центру досліджень Візантійської цивілізації (Париж) Костянтин Цукерман, завідувач відділу археології Інституту історії Академії наук Білорусі Ольга Левко. Ішлося і про дослідження в Любечі, де планують відтворити замок Володимира Мономаха, який тут княжив. Обговорювали й результати археологічних досліджень найпівнічніших скіфських курганів неподалік Чернігова, а також Мезинської стоянки. Учасники семінару стали гостями ІХ Міжнародного фестивалю варязько-слов’янської культури “Коровель—2009” у Шестовиці. Його назвали на честь урочища, де розташоване варязьке городище. Фестиваль — чудовий приклад того, як залучати молодь до вивчення історії. Організатор — Чернігівський клуб історичного фехтування, співорганізатори — Чернігівські районні державна адміністрація і рада. Кілька днів у чарівному лісі неподалік Десни тривало свято. Були виставки робіт народних майстрів, змагання бардів, конкурс-демонстрація моделей тисячолітнього одягу. Звісно, одяг виготовлено нині, але він відповідає давньому вбранню князів і княгинь, дружинників і простолюдинів. “Родзинкою” фестивалю були військові турніри. У вправності стрільби змагалися лучники. А найбільше захоплення глядачів викликали поєдинки воїнів “меч—щит” і “меч—меч”. Усю зброю, військове спорядження учасники фестивалю мають виготовити самі, та й коштує воно чимало. Важать обладунки близько 20 кілограмів. Мечі, до речі, справжні, бойові, але затуплені. У фестивалі взяли участь представники Білорусі й України (Київ, Львів, Житомир, Вінниця, Сімферополь, Луганськ тощо). Почесним гостем був Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Норвегії в Україні Олав Берстад, який приїхав із двома доньками. Гості зі Скандинавії постійно приїздять у Шестовицю.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment