НЕ ЗА ПОРОГАМИ, А В ЦЕНТРІ СТОЛИЦІ

Олександра СЕЛЕЦЬКА“Українці завжди вміли самоорганізуватися”, — переконаний керівник Центру народознавства “Козак Мамай” Костянтин Олійник — людина, завдяки непереборному ентузіазму якої місяць тому гостинно відкрило двері козацьке селище “Мамаєва Слобода”. Своєрідну оазу національного духу, за словами пана Костянтина, створювали не для закордонних туристів (хоч вони тут і бувають), а для українців як нагадування їм про зв’язок зі своїм корінням. Парк, на його переконання, є своєрідною формою національного відродження. Справді, організатори доклали титанічних зусиль, щоб звичайна людина візуально долучилася до величної історії своєї країни, відчула гордість за своїх предків, навіки закохалася в красу української національної традиції.Пан Олійник не вірить у насильницьке долучення до української мови. Як і його батько та дід — справжні педагоги, він вірить у силу ненав’язливого ознайомлення з рідною культурою під час розваги, навіть гри. З цією метою в парку щосуботи та щонеділі проводять ярмарки, урочисто варять юшку; особливою гордістю “Слободи” є феєричне козацьке кінне шоу. Додають колориту вози та брички, на яких можна покататися. А в майбутньому в парку з’являться справжні воли та багато інших дивовиж.Головна окраса “Слободи” — дерев’яна козацька церква. Вона розташована на тій самій широті, що й Успенський собор і є чудовим втіленням козацького бароко. Це єдина в наш час церква такого стилю. “Козаки уявляли собі церкву як матеріалізацію неба на землі, — пояснює пан Олійник. — Тож душа козака завжди мала бути такою ясною, щирою і радісною, як церква”. На жаль, цього не знав цар Олександр ІІ, за чиїм наказом із 1801 року церкви в Україні почали будувати в синодальному стилі, за надісланими з Петербурга кресленнями. І лише в наш час знайшлися умільці, що відродили давні традиції козацької доби. Важко уявити, що такі церкви колись стояли скрізь: у Чернігові, Суботові, на всій території Гетьманщини. Над банями церкви — особливі хрести, звані Богородичними (під хрестом — півмісяць). На відміну від Греції, де чоловіче начало домінує, хрести називають патріаршими, в Україні завжди більше вірили в жіноче, материнське начало, яке асоціюється з місяцем. Адже козаків завжди оберігала Богородиця-Покрова…Вражають ікони, виконані молодими київськими художниками в стилі того самого “мазепинського бароко”. Не дивно, що люди тягнуться до цієї неземної краси. В церкві проходять служби, вінчання, молебні та відспівування.Тут парафіяни отримують і уроки з історії — біля церкви стоять 38 кам’яних хрестів. Це єдиний в Україні пантеон на честь всіх 38 куренів Війська Запорозького Низового. Хрести було поставлено 2005-го, через 230 років після зруйнування Січі.Відвідувачів не залишать байдужими створені за реставраційними кресленнями хати титаря та гончаря, кузня, хатка ворожки та навіть шинок, де до речі, дуже смачно готують. Не знаючи, що ці споруди створені сучасними майстрами, в їхню “молодість” дуже важко повірити: “Слобода” немов зійшла зі сторінок історії.Місцева архітектура викликає захоплення не тільки в шанувальників старовини. Нещодавно, за рішенням журі Всеукраїнського конкурсу Міністерства реґіонального розвитку та будівництва України, комплекс “Куточок української природи, архітектури та побуту “Мамаєва Слобода” посів перше місце серед культурно-освітніх і розважальних будинків і споруд, збудованих і прийнятих в експлуатацію в Україні 2008 року.Вражають не тільки будівлі, а й люди, які тут працюють. Кожен із них — визнаний талант. У священика та учасників чоловічого хору — прекрасні оперні голоси. Дзвонар неодноразово отримував перші місця на конкурсах і в нашій державі, й за кордоном. Кінний каскадерський театр — один із найкращих у Європі. Місцевий музика чудово володіє кількома музичними інструментами…Пан Олійник з ентузіазмом підтримує ідеї, які сприяють розвитку сучасної культури. Наприклад, нещодавно у “Слободі” пройшли дні української моди. Щовихідних люди мають можливість відвідати майстер-класи місцевого коваля та гончаря, повчитися ткацького мистецтва. Незабутнім стало свято Дня Незалежності. У вересні “Мамай” запросить на фестиваль духовної музики. А незабаром тут відтворять весь обрядовий цикл українців — від Різдва до Різдва: колядки та щедрівки, вечорниці, веснянки…“Козак Мамай” часто проводить заходи спільно з відомими діячами культури та мистецтва. Посеред парку можна зустріти знаменитостей. Ми, приміром,  впритул зіткнулися із Богданом Бенюком. Не лишилися байдужими до краси цього куточка і телевізійники — на території “Слободи” часто знімають “Інтер” і СТБ. А за зйомки Мосфільмівського “Гоголя” Наталки Бондарчук навіть не брали плати тому, що Гоголь — український письменник.Доки “Слободу” будували, місцеві жителі під впливом чийогось чорного піару боялися, що тут “оселилися багаті австралійці”, які відібрали землю у Відрадненського парку. Зараз люди бачать, яке диво з’явилося в них під боком. Вони приходять сюди цілими родинами й закохуються в цей чудовий гостинний і затишний витвір справжніх подвижників.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment