Ніна ГНАТЮКНашого цвіту — по всьому світу. Мабуть, краще, ніж це прислів’я, не скажеш про українську діаспору, що складає понад 20 мільйонів людей, які коренями свого роду — з Карпат і Поділля, Полісся і Причорномор’я, усіх куточків України.Цьогорічний серпень був знаменним у роботі з українськими громадами. 18—19 серпня у Львові відбулася річна нарада Світової федерації українських жіночих організацій. Координатором підготовки важливого зібрання делегатів від українських жіночих організацій 18 держав був Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету “Львівська політехніка”. Директор Ірина Ключковська підкреслює: “Як інституція, що опікується світовим українством, ми зацікавлені в тому, щоб наші земляки відкрили для себе нову сторінку нашого буття. Глибше пізнавши світ української діаспори, краще пізнаємо і самих себе”.27 серпня вперше за роки незалежності відбулася ще одна значна подія — підписання Меморандумів про культурне співробітництво між Міністерством культури і туризму України та Світовим Конґресом Українців, а також Союзом Українських Організацій Австралії. Під час зустрічі міністра культури і туризму України Василя Вовкуна з президентом СКУ Євгеном Чолієм та Генеральним Секретарем СКУ, Головою Союзу Українських Організацій Австралії Стефаном Романівим ішлося про шляхи активізації роботи з діаспорою, державну підтримку найважливіших заходів українських організацій у світі. Це буде здійснено завдяки прийняттю спільної Інноваційної програми розвитку культурно-мистецьких зв’язків зі світовим українством на 2010—2015 роки. Підписання Меморандумів має на меті створення умов для більш поглибленого зв’язку з діаспорою, збереження, захист та популяризацію культурних надбань українства у світовому цивілізаційному просторі.Зокрема, завдяки співпраці між МКТ та СКУ заплановано створити за кордоном мережу туристично-інформаційних центрів та центрів української культури і побуту; забезпечити повернення в Україну культурних цінностей; створити інформаційну базу даних інвестиційно привабливих об’єктів для розвитку туристичної сфери нашої держави; активізувати роботу щодо внесення українських пам’яток у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Передбачено інші важливі заходи.Вітаючи високих представників світового українства, Василь Вовкун зазначив, що найбільш болісним питанням у поглиблений роботи з українською діаспорою був брак фінансування цих заходів у держбюджеті на 2009 рік. Та все ж Міністерству вдалося забезпечити проведення творчого звіту майстрів мистецтв діаспори у Національному палаці “Україна”, під час якого визначні митці та громадські діячі з багатьох країн отримали державні відзнаки, продемонстрували високі взірці майстерності.Настав переломний період у наших відносинах, влада починає глибше розуміти потребу підтримки українських організацій, митців і культурних центрів у світі. Виділено 20 мільйонів гривень, які ми маємо використати на зазначені заходи до кінця року. Головну увагу слід зосередити на найболючіших питаннях. У Росії досі не відкрито жодної української школи, є проблеми із забезпеченням успішної діяльності Українського центру в Москві.Потрібно також створити в Україні єдиний орган, який координуватиме роботу з діаспорою.Після підписання Меморандуму Президент СКУ Євген Чолій зазначив, що Конґрес працює впродовж 42 років і має представництва у 32 країнах світу. Як неурядова організація він представлений в ООН. Серед головних завдань цієї поважної інституції — захист прав українців у світі, створення і підтримка шкіл, культурних і спортивних центрів, українських видавництв, газет, інших ЗМІ, поширення у світі інформації про Україну, сприяння визнання Голодомору 1932—1933 років як геноциду українського народу. Вже 15 держав світу визнали це. Світовий Конґрес Українців підписав 30 липня Меморандум з Міністерством закордонних справ України, плідно співпрацює з Інститутом національної пам’яті. Підготували відповідні документи щодо співпраці в галузі спорту. Отож головні зусилля СКУ спрямовані на згуртування всіх поколінь діаспори, збереження української мови як генетичного коду нації, сприяння євроатлантичному спрямуванню України. Василь Вовкун зазначив, що незабаром буде проведено фестиваль “Роде наш красний” із залученням творчих колективів України і закордонного українства. Розв’язано питання стажування студентів творчих спеціальностей за кордоном, встановлення у Вашингтоні пам’ятника жертвам Голодомору, в Астані — Тарасові Шевченку, в Польщі — Михайлові Грушевському, Пилипові Орлику — у Швеції. Створюється Український дім у Румунії. Міністерство візьме шефство над музеєм Марка Вовчка в Нальчику і Тараса Шевченка в Казахстані.Закуплено кінолабораторію для тиражування кінострічок, що дасть змогу нарешті тиражувати не в Москві, а в Києві золоті сторінки українського кіно. Це лише деякі пункти великої програми на майбутнє, що сприятиме піднесенню авторитету України, збереженню і примноженню її духовного багатства, єднанню світового українства. Після підписання Меморандуму Голова Союзу Українських Організацій Австралії Стефан Романів зазначив, що українська громада в цій країні відзначає 60-річчя створення. Осередки її розташовані в різних куточках континенту і налічують 37 тисяч українців. Вони мають власні церкви, школи, клуби, хори, газети і видавництва. Стефан Романів з повагою назвав ім’я одного з родоначальників української діаспори в Австралії Дмитра Нитченка (Чуба), який, потрапивши в німецький полон у роки Другої світової війни, не захотів із фашистських потрапляти у радянські табори, а тому вирішив поїхати до Австралії. Тут він заснував видавництво, випускав газету, друкував книжки, згуртовував національно свідомих українців. Ім’я цього патріота пам’ятають і в Україні. Ліга українських меценатів заснувала премію ім. Д. Нитченка, якою щороку нагороджують найкращих пропагандистів української книжки. Під час Міжнародного Шевченківського свята, що 1991 року відбувалося на Вінниччині, я мала щастя познайомитися з патріархом української літератури з Австралії й переконалася, яка це талановита, мудра, молода духом людина, а було йому тоді 85 років. Його донька Леся Ткач веде українські програми на австралійському радіо, а молодша донька Галина Кошарська — професор університету, пропагує українську мову й літературу.Завдяки Меморандуму співпраці планують забезпечувати обмін між музеями та галереями України й Австралії, створити експозиції української культури і побуту при народних музеях українських громад, збагатити новими надходженнями фонди української книжки в бібліотеках заокеанської країни, активізувати співпрацю в театральній галузі, ширше залучати мистецькі колективи з України до участі в міжнародних фестивалях в Австралії, а майстрів мистецтв і колективи з цього континенту — в творчих проектах на рідній землі.Плани великі й надихаючі. Тепер слід усе зробити, щоб вони стали реальністю.
