ЗБИРАЙМОСЬ ВОЄДИНО

Ніна ГНАТЮКУ Національному палаці мистецтв “Україна”, де нещодавно відбувся великий концерт “Збираймось воєдино” майстрів мистецтв і художніх колективів  закордонного українства, не було жодного вільного місця. Кияни і гості столиці прийшли заздалегідь, щоб оглянути виставки, порадіти зустрічі з тими, хто і за тисячі кілометрів від рідної землі всю свою любов до прабатьківського краю, генетичну пам’ять, поклоніння перед славою предків, тугу за колисковою матері й джерельною водою дитинства вкладають у пісню, поетичне слово, радісну чи сумовиту мелодію, яскраві візерунки ткацтва і вишивки.Давно не пам’ятаю такого величного сценічного дійства. Плакала і сміялася скрипка в руках неперевершеного віртуоза з Канади Василя Попадюка. До сліз зворушувала кожного “Пісня про рушник” у виконанні талановитого співака, соліста Московської консерваторії Руслана Кадірова. Перлини українського пісенного мистецтва “Стоїть гора високая” та “Повій, вітре, на Вкраїну” подарував Роман Цимбала, соліст Нью-Йоркської опери. Окрасою концерту стали також виступи ансамблю танцю “Черемош” із Польщі, фольклорного гурту “Журба” з Естонії, камерного хору “Акколада” зі США, співочого гурту станиці Челбаської з Кубані, співачки з Іспанії Юлії Смаги та інших талановитих виконавців.Групі діячів культури і мистецтв за вагомий особистий внесок у збереження і розвиток національної культурної спадщини українського народу, високу професійну майстерність та активну участь у громадському житті української діаспори Президент України В. Ющенко вручив високі державні нагороди. Приємно було бачити серед них героїв моїх радіопередач, нарисів — Наталію Даниленко, почесного члена Світової федерації українських жіночих організацій зі США, земляка з Вінниччини Прокопа Колісника, який багато років живе у Словаччині, викладає у Пряшівському університеті. Прокіп Миколайович у рідному селі Бершадського району створив картинну галерею, проводить художні пленери під девізом “Поташня — чарунка Поділля”. І звання заслуженого художника України — то відзнака не лише за майстерність пензля, а й за велику любов до Надбужжя, людей рідного краю, яких так любить малювати цей невтомний подвижник української справи.Кілька разів багатотисячний зал Палацу “Україна” вітав майстрів мистецтв вставанням. І в цьому — щира шана до слова виваженого, до пісні душевної, до музики чистої й високої, мов гірські джерела. Тож збираймось воєдино у праці й пісні во славу рідної України!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment