«ЛЕЛЕКИ» ПРИЛЕТІЛИ  З МУРМАНСЬКА

Надія КИР’ЯНУ селі Гореничі на Київщині відбувся святковий концерт, присвячений Дню Незалежності. Виступали дитячі колективи, місцевий народний хор “Калиновий цвіт”. А родзинкою вечора була презентація народного хору “Лелеки” з Мурманська, який виконав кілька українських народних пісень. Гореничани захоплено зустрічали гостей з далекої Півночі. На чолі делегації приїхала голова громадського об’єднання Національно-культурної автономії України Мурманської області Наталія Литвиненко-Орлова. Передала вітання від земляків і розповіла про життя тамтешніх українців.Зокрема пані Наталія зазначила, що український рух на Мурманщині розпочався 20 років тому, коли у грудні створили громадське об’єднання і хор “Лелеки”. Облаштували в тих снігах на далекій Півночі маленьку лелечу Україну.“У нашій громаді люди з усіх реґіонів України, починаючи з мого Донбасу, моєї Сумщини, мого Харкова (там жила, там училася, там заміж виходила) аж до західних теренів, — розповіла пані Наталія. — Для нас ця поїздка дуже вагома й цікава, бо їдемо на фестиваль на Буковину, у Вижницю Чернівецької області. Хочу показати нашій молоді, що, за словами поетеси Тетяни Домашенко, “Схід і Захід в єдинім гроні, Львів, Полтава — духовна вісь. Україно, в твоїх долонях патріотів серця зрослись”. Хочу, щоб люди побачили, що схід і захід України єднає великий Дніпро. Хочу, щоб мої колеги відчули, яка культурна, співуча, доброзичлива Західна Україна. Важко доводити це в Росії, бо всі засоби масової інформації намагаються спростувати цю абсолютно зрозумілу істину”. Пані Наталія далі розповіла, що члени громади читають тижневик “Слово Просвіти”, який їм надсилають друзі. Сподобалося інтерв’ю з Дмитром Степовиком про візит московського патріарха Кирила. “Це цілком збігається з моєю власною думкою, — зауважила Наталія Литвиненко. — Хоч не можу сказати, що такої думки вся громада. Громаду треба виховувати, кожного її члена, — як власних дітей”. Розповіла про вагомі творчі здобутки громади, які нелегко далися. Важко бути свідомим українцем навіть в Україні, тим більш у Росії. Ситуація трохи поліпшилася, коли на заході “Хліб усьому голова” побував губернатор. Пані Наталія проводить не просто концерти, а, як вона їх називає, “проекти”. Наприклад, “Проща до української хати”, де показали, як хату будували, розповіли про чорнобривці біля оселі, про сватів, і обов’язково — про маму. Після концерту запитали: “Хто народився в такій хаті?” Люди спочатку соромилися, а коли побачили, як їх багато, зраділи, цілувалися, обіймалися. Проект “Мурманськ — наш спільний дім”, куди запрошували представників інших національно-культурних об’єднань, відвідали мер і губернатор. Побачивши заходи, змінили ставлення до української громади. Почали надавати гроші на фестивалі, допомагати. Нині губернатора замінили, мера переобрали, й українцям треба починати з самого початку. Але пані Наталія впевнена: “Серед мурманців про нас утвердилася добра слава, і все буде гаразд. Одна з моїх улюблених сучасних письменниць — моя подруга Антоніна Листопад сказала: “Коли маєш свої береги, можна стати великою рікою. Станьмо великою рікою”. А ще ми втілюємо її слова: “Самі Україною станьте скрізь”. Ось ми й стали маленькою Україною на Півночі. З пані Антоніною ходили на Соловки, Сандармох. У вересні буде презентація книжки про подорож. Трішки там є й про нашу громаду, про Мурманськ”.А наостанок хори “Лелеки” та “Калиновий цвіт” спільно виконали народну пісню “Ой там, за морями”. Без репетиції. Але вийшло добре. Відкрию секрет: пані Наталія Мороз, яка два роки керує хором “Калиновий цвіт”, 15 років жила в Мурманську і керувала “Лелеками”. Тому вони й прилетіли в наші краї. Коли хочеш побачити друзів, три тисячі кілометрів — не відстань.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment