Петро АНТОНЕНКО
“За нашу і вашу свободу! За наше спільне майбутнє!” Саме така назва акції, яку започаткували Фонд “Демократичні ініціативи” і Товариство Лева (Львів). Презентація її відбулася на прес-конференції в Укрінформі. Присвячена акція 20-річчю падіння комуністичних режимів у Європі, й у цьому контексті — ювілею утворення Народного руху України. Учасниками прес-конференції були директор Фонду “Демократичні ініціативи” Ілько Кучерів, голова Товариства Лева Андрій Нечипорук, відома громадська діячка української діаспори, голова Громади українців Литви у 1989—1997 роках Людмила Жильцова-Вусик, головний редактор часопису “ЄвроАтлантика” Віталій Довгич, відомий журналіст, консультант Фонду “ДІ” Вахтанг Кіпіані, експерт Фонду Тарас Фролов.
Без демократичної революції в Україні, без проголошення її незалежності неможливі були б і кардинальні зміни в Європі, наголошували на прес-конференції. Завершення холодної війни, падіння комуністичних режимів стало історичною віхою в житті Європи. А для країн колишнього соціалістичного табору це був радикальний перехід до демократії. Для нас, українців, це означало ще й відродження нашої державності.
Однак процес переходу до демократії непростий. У деяких країнах Східної й Центральної Європи, особливо на пострадянському просторі, відбувається згортання громадянських прав і свобод. Тому організатори акції хочуть нагадати, що ті грандіозні зміни, які почалися в Європі 20 років тому, мають стати незворотними, а демократія потребує зміцнення й розвитку. Також цією акцією висловлюється солідарність із тими людьми, громадськими організаціями, політичними силами, які продовжують боротися за утвердження демократичних ідеалів.
Одним із головних заходів акції буде Міжнародна конференція “За нашу і вашу свободу! За наше спільне майбутнє!”, яка пройде 25—27 жовтня у Львові. До речі, саме гасло “За нашу і вашу свободу!” відоме понад 200 років. Його проголосили в Польщі 1795-го, коли патріоти відстоювали незалежність. Під цим гаслом проходила демонстрація в Москві й 1968-го на підтримку Празької весни і як девіз протесту проти введення радянських військ до Чехословаччини. Гасло не втратило актуальності й нині. До цього гасла, добре відомого всім борцям із тоталітаризмом, організатори акції додали другу частину, підкреслюючи, що йдеться про побудову спільного європейського дому.
До участі в Міжнародній конференції у Львові запрошено видатних представників демократичного руху Європи: Вацлава Гавела, Вітаутаса Ландсбергіса, Адама Міхніка. Звичайно ж, візьмуть участь і відомі діячі національно-демократичного руху України.
З великим інтересом слухали журналісти виступ Людмили Жильцової-Вусик. Адже вона не просто створила й очолювала в ті бурхливі роки Громаду українців Литви, а й разом з однодумцями багато робила для демократичного руху України. Досить сказати, що тоді, у 1989—1990 роках, саме в Литві, насамперед у Вільнюсі, за найактивнішого сприяння української громади друкували більшість перших незалежних, насправді — підпільних газет України. Таких видань були сотні. Саме за сприяння пані Людмили й українців Вільнюса друкували й першу незалежну чернігівську газету “Громада”, яку активісти Чернігівського Руху з ризиком для себе нелегально привозили в Україну. На початку 90-х Громада українців Литви радо приймала співочий гурт Чернігівської “Просвіти” у тижневій поїздці цією країною. Тож співпраця наша давня й міцна.
Організатори акції в її рамках оголосили про збирання матеріалів з історії національно-демократичного руху, зокрема й про Народний рух, для Державного архіву України. Тому й звертаються до всіх громадян, політичних і громадських організацій, установ із закликом збирати такі матеріали. Їх можна передавати в обласні відділення Державного архіву України, а найцікавіші надсилати на електронну адресу dif@dif.org.ua/ Їх передадуть до Держархіву України. Довідки за телефонами Фонду в Києві: 581-33-17; 234-80-46.
Почав працювати Інтернет-сайт Фонду “Вільна Європа”, на якому розміщують тексти, фото-, відеоматеріали, присвячені історії демократичного руху в Європі, зокрема в Україні. Адреса сайту: vilnaevropa.org.ua.