АЖ ЗА КРАЙНЮ ХАТУ ЯРМАРОК ЧУВАТИ

У знаменитого Сорочинського ярмарку з’явився конкурент — Дубенський, що відродився через 212 років

Євген ЦИМБАЛЮК, Рівненська обл.1772 року, після того, як важливий торговельний центр Львів відійшов від Польщі під владу Габсбургів, великий контрактовий ярмарок почали проводити у Дубні. Саме Дубенський ярмарок невдовзі дав початок знаменитим “Контрактам” на Подолі в Києві. Нині його вирішили відновити. Перша спроба виявилася вдалою — на ярмарок з’їхався і зійшовся багатотисячний гурт.Історія засвідчує, що у ХVІІІ столітті Дубно набуло високого економічного й культурного піднесення саме завдяки тутешньому контрактовому ярмарку. Починався він 7 січня і тривав цілий місяць. Для зручностей гостей і купців князь Михайло Любомирський, тодішній власник Дубна, побудував кілька двоповерхових будинків навколо ринкової площі, звів ратушу і ще один палац у замку, блискуче декорований італійським зодчим Доменіко Мерліні. Дубно, населення якого тоді становило 6 535 осіб, щороку протягом двох десятиліть приймало до 30 тисяч гостей. У замку влаштовували пишні бенкети, лицарські турніри, феєрверки. Тут ставив власні п’єси знаменитий польський драматург Войцех Богуславський, виступала Римська опера. 

Під час контрактів Дубно тричі (1781 року) відвідав польський король Станіслав Август, де йому влаштували полювання на ведмедя. Загалом Дубенський ярмарок залишив помітний слід в історії не тільки міста, а й усієї країни.— У Державному історико-краєзнавчому заповіднику Дубна є чимало цікавих архівних матеріалів щодо життєдіяльності міста наприкінці XVIII століття, — розповідає заступник Дубенського міського голови Олександр Карпюк. — Вивчаючи їх, ми з директором заповідника Петром Смоліним вирішили ініціювати відродження ярмарку. Чимало часу й зусиль було витрачено на його організацію. Водночас, здається, всеньке місто підтримало цю ідею — і морально, й реальними справами. Зокрема, лісове господарство надало матеріал, з якого виготовили оригінальну стометрову огорожу — з плетеного гілля. Вона окреслила сектори, які заповнили майстри з різноманітними виробами. Прикметно, що участь у ярмарку взяли майже всі міські громадські організації, українські й зарубіжні товариства.Перший Дубенський ярмарок став ярмарком ідей, талантів. Серед цих талантів виокремлювалася своїми диво-картинами майстриня художньої вишивки Леокадія Загальська, роботи якої пройняті українським характером, його емоціями, переживаннями. А неподалік від знаної майстрині розташувався куточок художника-початківця.— Жодного разу не брала участі у виставках, хоч маю чимало робіт, виготовлених із бісеру, — зізнається Алла Фаст. — Почувши про ярмарок, наважилася. Скажу щиро: жодного витвору не продала, бо такий у мене принцип — картин не продавати. Натомість саме через ці картини у мене зав’язалася дружба з багатьма шанувальниками народної вишивки. Я — від них, вони — від мене почерпнули багато професійних секретів. І все завдяки ярмарку.Чого тільки не було на ярмарку! Свитки, чобітки різних фасонів, постоли, що сміються всіма зморшками, шапки, як стіжки, рукавиці, циганські сережки з червоного золота… Горшки, миски, полумиски, глечики, ринки, макітри, які жінки вибирали за передзвоном. І все це саморобне, з мудруванням і хитруванням. Адже ярмарок — це справді місце, де можна похизуватися майстерністю.А ще на ярмарку численні відвідувачі мали можливість зустрітися відразу з двома Гоголями — молодим і старшим. У ролі класика були семикласник Ігор Сорока й режисер аматорського народного театру Дубенського будинку культури Андрій Федорук. З’ява цього письменника на дубенській ринковій площі була невипадковою принаймні з трьох причин — бо цього року виповнилося 200-ліття з дня народження класика; бо він яскраво описав події в Дубенському замку, що розташований за сотню метрів від контрактової площі (“Тарас Бульба”); бо, зрештою, так, як Гоголь, ярмарок мало хто оспівав. Щоправда, це стосується ярмарку Сорочинського. Але дубенці сподіваються, що невдовзі їхнє місто стане нарівні із Сорочинцями в організації ярмаркування. Так воно відновить свою славну традицію. 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment