«ТЕХНОЛОГІЇ» ЄДНАННЯ НА НЕБЕСАХ

Леся СЕЛЕЦЬКАОсінь, за народною традицією, — пора весіль. Тим, хто збирається ступити на весільний рушничок, та й не тільки їм, варто відвідати виставку “Українське весілля”, що відкрилася в Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара”. Тут кожен зможе не лише побачити понад 150 експонатів, пов’язаних зі святкуванням цього особливого дня в різних реґіонах України, а й дізнатися про його сакральну складову. Під час відкриття виставки її куратор, заступник директора центру з науково-фондової роботи Юрій Мельничук розповів про глибокий духовний зміст шлюбних традицій України. За його словами, весілля було одним із найсерйозніших обрядів. Здебільшого воно тривало сім днів. Кожен день був пов’язаний із певною планетою, з певним аспектом, що мало запрограмувати подальше життя пари. Починалося дійство у неділю — день Сонця, що мало дати позитивний імпульс для майбутнього подружжя. Цього дня молодих благословляли батьки. Понеділок — день Місяця, важливий для жінок: це був день переходу зі стану дівчини до стану жінки. Пан Мельничук зауважив, що у наш час весілля здебільшого починають у суботу, щоб гості могли погуляти у вихідні. А субота — день долі. Раніше цього дня починали вишивати сорочки на смерть.Юрій Олексійович покритикував сучасну традицію купувати вишивані рушники на базарі. Він переконаний, що у весільному рушнику важлива не матеріальна складова, а духовна. На весілля молоді повинні були одягати найкраще, найсвятковіше вбрання з багатьма прикрасами, з великою кількістю червоного кольору — щоб життя було у щасті й достатку.На жаль, багато традицій уже давно забуто. Наприклад, короваю раніше не купували — його пекли найшанованіші в громаді господині, що вже мали дітей та були щасливі у шлюбі. Так вони передавали трохи свого сімейного щастя новоствореній парі. Була така прикмета: як печеться коровай — так і житиме молоде подружжя. Деякі традиції нині трансформувалися: наприклад, раніше не тільки гості обдаровували молодих, а й молоді — гостей. Навіть у радянські часи гостям дарували рушники — щоправда, вже не вишиті, а махрові. Окремі призабуті обряди продемонстрували під час відкриття виставки столичні фольклорні колективи. Гурт “Рожаниця” відтворив обряд завивання весільного гільця, який символізував створення сімейного гнізда. Деревце прикрашали квітками, стрічками, колосками, а в деяких місцевостях ще й цукерками — щоб спільне життя було солодким. Гурт “Роксоланія” показав ритуал вбирання нареченої — заплітання коси, одягання у весільні строї й найкращі коралі, в червоний святковий вінок. Випроводжання доньки, подруги до вівтаря завжди було радісно-сумною подією, тому співи нагадують плачі. Адже незабаром подруга стане заміжньою, донька назавжди покине отчий дім…Вражають уяву численні виставкові експонати: вишиті рушники з різних куточків України, картини із зображеннями весільного дійства, вишиті строї, музичні інструменти, скрині та столи зі святковим посудом і короваями, а також весільний “поїзд”.На тлі вишиванок, рушників і святкових столів незвичний вигляд має пара зелених вінків. Перед весіллям, у дівич-вечір, ці вінки плели (а в деяких місцевостях зшивали) з барвінку друзі молодого й молодої. Творячи їх, люди передавали любов і побажання щастя. У Карпатах вінок шили члени родини, і починаючи з найстаршої — прабабусі — пришивали кожен по листочку. А “відходи виробництва” виконували функцію, подібну до тієї, як у наш час букет нареченої: дівчата сипали барвінкове листя доріжкою до самого свого дому, щоб заміжжя прийшло і до них.Шлюбні вінки зберігали протягом усього життя. І, як відомо, раніше українські родини були міцними й дружними. Можливо, нині, коли шлюб втратив сакральність, а нелади і розлучення стали звичними, нам пора згадати, що весілля завжди було “єднанням на небесах”, просто треба повернути “технології” цього єднання, доки ми не втратили їх.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment