Книга життя Дмитра Павличка об’ємніша за весь його життєпис, за все створене ним упродовж десятків років. У цій Книзі присутня не лише його власна доля, а й доля України в найтрагічнішу і найвизначальнішу добу ХХ сторіччя.
У цій книзі присутні ми всі, його сучасники, адже ми опромінювалися його думкою, його піснею, його чуттями, органічною ритмікою, особливими квантами його інтонації, багатством образної системи і лише йому властивою лексикою.
Книга життя шелестить, як дерево, сторінками, відомими і невідомими долями. У ній — згустки часу, енергії, думок. У ній, зрештою, доля великого Українця — Дмитра Павличка, бо він переклав мовою знаків і звуків власну долю, в якій були і трагічні події, й радісні дні духопіднесення, зумовленого чи то творчими здобутками, чи послідовною змобілізованістю на відродження Української держави, яку на велику і загальну нашу прикрість так швидко дискредитували можновладці.
У Книзі життя, яка ще далеко не вся виповнена, в якій лише тепер заповнюються певні прогалини, — Книга, яку ми ще не прочитали…
Ми зобов’язані осягнути масштаб цієї дивовижної постаті: поета, пісняра, перекладача, літературознавця, редактора, есеїста, історика, державотворця, дипломата, лідера нації.
Ця таємнича Книга з її онтологічним шифром є, передовсім, таємницею самого Дмитра Павличка, який прагне осмислити долю України. Книга, в якій поет, літописець безнастанно розпитує Бога про світ, який навіть своє ім’я прагне прочитати в поєднанні зі своїм прізвищем: Дмитро Павличко.
У його імені — вулканічність, вогонь, магма, як стверджує філософ П. Флоренський, а в прізвищі присутнє особливе апостольство: з неофіта перерости на стовп істини і закон неухильного виконання вищого свого призначення: творити Україну! Слава Генію Павличка!
Павло МОВЧАН