СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК У МОСКВІ

Ассоль ОВСЯННИКОВА,м. МоскваДнями у Москві відбулася непересічна подія — Перший фестиваль української культури “Сорочинський ярмарок у Москві”, присвячений 200-річчю із дня народження Миколи Васильовича Гоголя. Масштабність заходу перевищила усі найсміливіші сподівання.Вдень, ще до урочистого відкриття, у Всеросійському виставковому центрі відкрилась виставка українських художників і фотомайстрів Росії й України “Мальовнича Україна”, відбулися зустрічі представників творчих делегацій Росії й України з українською громадськістю Москви, а також покладання квітів до пам’ятника М. В. Гоголю. А ввечері відбулося урочисте відкриття фестивалю у Культурному центрі України в Москві, на яке завітав Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації Костянтин Грищенко. Вітальні слова гостям та учасникам триденного святкового марафону виголошували організатори фестивалю — співголови Об’єднання українців Росії Валерій Семененко та Василь Бабенко, голова Реґіональної громадської організації “Українці Москви” Вікторія Скопенко, генеральний директор Культурного центру України в Москві, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Володимир Мельниченко, представники Міністерства реґіонального розвитку Російської Федерації, Полтавського земляцтва в Москві, Московського будинку національностей, Асамблеї народів Росії тощо. Звучали народні пісні у виконанні українських народних колективів з Москви, Хабаровська, Архангельська, Санкт-Петербурга, Златоуста, Нижнього Новгорода, Твері, Сургута, Тольятті, Республіки Башкортостан тощо. Крім того, саме на відкритті генеральний директор фірми “Український сувенір” Микола Степаненко презентував “Рушник національного єднання”, який вишивало 1340 осіб — представники всіх національностей України з усіх її областей та чотирьох діаспор (США, Канади, Молдови, Польщі). У підсумку на полотні завдовжки дев’ять метрів, витканому 57 років тому, закодовано історію України від Трипільської культури до сьогодення.За словами одного з організаторів фестивалю, заслуженого працівника культури Росії та України, художнього керівника Української народної хорової капели Москви Вікторії Скопенко, фестиваль був давньою мрією. І радісно від того, що він збігся зі святкуваннями 200-річчя Миколи Гоголя. Спочатку планували провести лише конкурс української пісні, але під час підготовки зрозуміли, що одного дня буде замало. Тож протягом трьох днів москвичі та гості столиці Росії стали учасниками справжнього українського ярмарку, як у Сорочинцях. Згадаймо слова самого Гоголя: “Вам, верно, случалось слышать где-то валящийся отдаленный водопад, когда встревоженная окрестность полна гула и хаос чудных неясных звуков вихрем носится перед вами. Не правда ли, не те ли самые чувства мгновенно обхватят вас в вихре сельской ярмарки, когда весь народ срастается в одно огромное чудовище и шевелится всем своим туловищем на площади и по тесным улицам, кричит, гогочет, гремит?” (“Сорочинський ярмарок”). Саме атмосферу народного гуляння намагались відтворити організатори фестивалю. Тут було все. Виставка-ярмарок декоративно-вжиткової творчості “Місто майстрів”, де можна було придбати продукцію виробників не лише Росії, а й України (наприклад житомирські черевики з конопель, вироби майстрів з Івано-Франківщини, Львова); конкурс української пісні хорових колективів, вокальних ансамблів та солістів, театралізовані постановки; частування українськими національними стравами, ігри, забави тощо. А ще можна було поспілкуватися із самим Миколою Васильовичем. Цю відповідальну роль виконував актор Харківського театру юного глядача Віталій Бондарев.У рамках фестивалю відбувся “круглий стіл” “Перспективи розвитку української культури та освіти в РФ. Створення необхідних економічних та соціальних умов”, де учасники поділилися надбаннями й проблемами. Скажу щиро, що незалежно від того, де мешкають українці — в Москві чи в Хабаровську, — проблеми в них майже однакові. Їхній успіх уже у тому, що вони зберігають рідну мову й культуру. І це не “домашні посиденьки” у тісному сімейному колі, а помітні в містах, знані та поважні організації. Як правило, центрами таких осередків стають фольклорні колективи, куди приходять не лише етнічні українці, а й представники інших національностей, зацікавлені нашою культурою. Проте існують проблеми з недостатнім фінансуванням і відсутністю концепції розвитку української культури й української освіти в Росії. Гостро стоїть проблема відсутності українських шкіл. В її розв’язання робить внесок Культурний центр у Москві. Тут усі охочі можуть відвідувати Курси української мови, а діти — вчитися в Українській недільній школі, де викладають історію України, українську мову і літературу. Крім того, саме тут діти можуть ознайомитися з народними святами й обрядами. За словами народного артиста України, художнього керівника Національного академічного українського народного хору ім. Г. Верьовки Анатолія Авдієвського, що очолював журі конкурсу української пісні, фестиваль у Москві продемонстрував високопрофесійний рівень, велику любов до української пісні серед молоді й людей поважного віку. “Ми відчули щемливу сутність нашої пісні, її трагізм, глибоку лірику, яку без сліз сприймати неможливо”. Триденне свято закінчилось. Його учасники й гості поїхали до домівок із позитивними емоціями й великим бажанням знову приїхати до Москви з новими творчими досягненнями. Усі учасники й організатори мріють про продовження свята “Сорочинський ярмарок у Москві”. А тому сподіватимемося, що мрії здісняться, і фестиваль стане не лише традиційним щорічним святом, а й запорукою подальшого розвитку української культури в Росії.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment