ЧИ НА ЧАСІ ТАКА РЕКЛАМА?

Володимир ФЕРЕНЦ,м. Івано-ФранківськПередчасна агітація набуває обертів, і дарма що виборів ніхто не оголошував. Вона висить на біґбордах, перебиває рекламу пива на телеекранах і заповнює всі інформаційні канали, окупувала пресу і захопила площі, зручно засівши в наметах.Кому вона потрібна, ота передчасна виборча реклама кандидатів у президенти, яким не терпиться? Навіщо зайве турбувати націю в цей непростий час, коли громадянин заклопотаний власним виживанням? Напевно, в Конституції чи в законах варто задекларувати право народу на спокій і захист від передозування політикою. Проте запопадливі тлумачі закону про вибори кажуть, що народові так і треба, бо, мовляв, закон ще не діє. А перед цим казали, що закон діє відразу після оприлюднення. А народ хоче спокійного життя. Хоч трохи перепочинку, адже швидко мине осінь, взимку оберуть президента, а навесні працюватиме і вона, і він, і воно, щоб заплатити за новими тарифами і засіяти поле. Реклама висить перед очима, і стає шкода чужих і не зовсім чужих мільйонів, безвідповідально профуканих на цю агітацію. А що буде під час виборів? Воістину бенкет серед чуми, чи то пак незбагненної української кризи. Дарма що Конституція вимагає поваги до народу як до основного джерела всієї повноти влади. Повага до народу багато не просить, лише почекати до визначеного законом часу, а тоді вже робити рекламу, і то не з розмахом, адже криза, й тисячі громадян без роботи, а ті, хто працює, мусять трудитися за мінімум, бо не впевнені в завтрашньому дні. У час, коли мільярдні борги треба віддавати з податків громадян, агітаційна розкіш не до речі. Нас давно вважають тупим електоратом, знаючи, що ми все одно проголосуємо з безвиході так, як кажуть їхні “рейтинги”. Ми — бідні випадкові гості з вулиці на їхньому святі самореклами, якою вони наввипередки хизуються один перед одним, хвалячись політтехнологами, як колись пани вихвалялись хортами. Тому їм все одно, коли призначати свято реклами для себе. Можна й за рік чи два до виборів — як заманеться, або коли хто перший почне. Можна назвати це соціальною рекламою, яка насправді народові і з його кишені (бо соціальна) не конче потрібна, а потрібен спокій.Правники тицяють пальцем у закон і кажуть, що він ще не діє. Може, це ми не діємо, а просто існуємо? Як казав Тарас Шевченко, гнилою колодою по світі валяємось, не володіємо собою, не впливаємо на державу і мусимо сприймати все, як потойбічні — не маємо сили пересунути навіть сірникову коробку. На нас не зважає ніхто. Чекають лиш наші грішні душі перед виборчими скриньками, щоб сказати: демократія є, і все освячено. Такі асоціації від бравих закликів дочасної реклами. Вона й справді соціальна, бо дає шанс народові відчути себе внизу й опам’ятатись.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment