ПОЕЗІЯ, ЯКУ ЦИТУЮТЬ ІТАЛІЙЦІ

У Конґреґаційній залі Києво-Могилянської академії відбулася презентація поетичної збірки відомого італійського поета Коррадо Калабро “Я не скажу тобі, що це любов”. Книжка складається з передмови, інтерв’ю з професором Калабро, в якому він розповідає про себе та поезію. Далі — власне поезія. Вона представлена двома мовами: італійською й українською. Переклад та інтерв’ю з автором зробила Оксана Пахльовська, професор Римського університету “Ла Сап’єнца”. Cеред гостей в академії був Посол Італії в Україні П’єтро Джованні Доннічі, перекладач античних творів Андрій Содомора, поет Іван Драч. Книжка Калабро цікава і науковцям, поціновувачам античної культури, і молоді. Адже, за словами гостей, в Італії юнаки  й дівчата цитують його поезію у своїх sms-повідомленнях.Можна було б багато говорити про поезію, але вона — явище невичерпне. Тому запропоную читачам коментарі самого метра сучасної італійської поезії Коррадо Калабро. — Пане Калабро, яким є ваше слово до українського читача? — У моєму тексті — симбіоз, велика гармонія з українською душею. Насамперед те, що нас об’єднує, — це любов до природи, і в той же час збереження історичної пам’яті. На основі спільного грецького коріння ми розвинули дві дуже різні культури. Але вони завжди контактували. Відбувався торговельний обмін між двома народами. Кораблі, які перевозили крам, перевозили також і продукти цивілізації — інформацію, мову. Невипадково Пушкін назвав “золотою мовою” мову італійців цього реґіону. Ця близькість морських республік доводить, що море об’єднує. Багато моїх поезій — про море, яке простягається від однієї землі до іншої, а також від однієї цивілізації до іншої. Притягальність, яку відчувають один до одного два наші народи, спричиняється до того, що ми самі відчуваємо в однаковий спосіб і те, що є великими темами буття: любов, природа, час, який минає, і його допомагає віднайти поезія.  — Ви говорите про культурну трансформацію в еру глобалізації. Як самі ставитесь до цієї трансформації? — Є трансформація в щоденному житті, яка доволі відчутна. Але вона триває день, тиждень або місяць, та минає, як вода, не залишаючи сліду.  Є дивовижні реальності, наприклад, симультанні процеси в різних частинах планети. Нині український хлопець може грати в якусь електронну гру з іншим українським хлопцем на відстані кілометрів так, наче  вони сидять в одній кімнаті. Але це не все. Є реальності набагато глибші, такі самі давні, як і людина. Вони знаходять вираження лише в щасливий момент віднаходження поезії. І, на відміну від комунікацій масмедійних, які тривають один день, поетичне послання може тривати тисячоліття. — А які проблеми нині в італійських мас-медіа? — Ці проблеми я також побачив і в інших європейських країнах. Журналіст виконує місію ще важливішу тоді, коли інформація надходить безпосередньо до реципієнта. Завдання журналіста — упорядкувати цю інформацію, дати комплексну її картину в той спосіб, щоб читач зміг зорієнтуватися. Інакше читача просто знесе цей потік інформації, й він не віднайде в ньому сенсу. Та нечасто журналіст може вміло подати на суд реципієнта те, що відбувається в довкіллі. Пан Калабро хвилювався перед виступом. Звичайно, поет і не має пояснювати власного художнього світу, він не повинен розтлумачувати наміри власного простору літератури. Поет має творити і зачудовувати, щоб ми через сприйняття цієї фантасмагоричної реальності ставали іншими.Тим часом про вихід збірки Коррадо Калабро можна було почути такі думки. Професор Нікола Франко Баллоні, директор Італійського інституту культури: “Ця зустріч відбувається під знаком поезії, яка є однією з найвиразніших, найвитонченіших форм втілення творчості. Маємо честь вітати в Києво-Могилянській академії Коррадо Калабро — видатного поета, італійського інтелектуала, але відомого, заслуженого юриста. Це дуже приємний і довгоочікуваний гість, якого ми раді вітати тут, у Києві.Днями у видавництві “Літопис” у Львові вийшла книжка Коррадо Калабро “Я не скажу тобі, що це любов”. Хочу засвідчити, що Києво-Могилянська академія завжди підтримувала ініціативи Італійського інституту культури в Києві, за що ми їй щиро, від усього серця вдячні”. Сама ж перекладачка, знаний український інтелектуал Оксана Пахльовська, доктор філологічних наук, професор Римського університету “Ла Сап’єнца” стверджує: “Дорога до цієї книжки була нелегкою і тривалою. Книжка вибудувана так, що висвітлює різні аспекти особистості автора. І в інтерв’ю, і в статті знайдете думку, що поезія рухається складними шляхами до людей. Ти шукаєш поезію в собі, а поезія себе шукає в тобі. І я довго йшла до цієї книжки, тому що поезія дуже складна, а роль перекладача зараз особливо складна, оскільки йдеться не просто про поетичний переклад тексту, а й про переклад культурний. І це той рідкісний прекрасний випадок, коли я, перекладач, у кожен вірш перекладала також культуру. І в поезії, і в роздумах про неї йдеться про частину італійської культури, культури середземноморської”. Гості того вечора з особливим щемом слухали на два голоси: поета і перекладача, доволі співмірних у площині трансцендентальній, метафізичній. П’єтро Джованні Доннічі, Посол Італії в Україні: “Для мене прибути сьогодні сюди, в Києво-Могилянську академію, як завжди, — поштовх насамперед емоційний. Знаю, що це історичне місце. Але це не тільки пам’ятка історії, а й сучасний осередок культури й інтелекту; це місце, де саме культивується те, що називається українською національною культурою, це історія вашої країни, це духовне осердя української культури. Важко переоцінити роль “Могилянки” особливо для вас, молодих. Книжка Калабро — це дуже приємна збірка, але ця приємність не забирає глибини. І мені  дуже хочеться уявити, що книжка довго лежатиме у вас біля ліжка і стане улюбленою”. Ректор Одеського національного університету ім. Івана Мечникова Валентин Сминтина, який допомагав у перекладі й виданні першої в Україні збірки Калабро “Червоний колір Алікуди”, підсумував: “Це нове видання принесе новий успіх і стане здобутком на шляху злиття наших двох культур і двох етносів. Ми всі знаємо, що молекула має схильність до дуалізму. Виходячи з цього,  хочу сказати, що сьогодні маємо честь бачити, як дуалізм демонструє людина, а саме президент поезії Калабро, який з одного боку, є видатним державним діячем Італії, й це потребує відповідної ментальності. З іншого пан Калабро — видатна особистість в італійській поезії, поет зі світовим ім’ям, і це знову ж таки інша ментальність, зовсім інший спосіб поведінки й інший спосіб душевних і сердечних почуттів. Ці дві нібито несумісні іпостасі поєднуються в одній особі”. Андрій Содомора, знаний український тлумач античності, переконаний, що “високим знаком античності тут є те, що й автор, і перекладач — поети й науковці. Це знак античності, яка ніколи не відокремлювала поетичного слова від наукової думки. Білінгва — це присутність не текстів, а живих голосів. Ці голоси справді співзвучні. Це тому, що перекладач Оксана Пахльовська зуміла завдяки своєму вмінню й хистові відчути і стати з автором однією душею. Мені запала в душу фраза пані Оксани про те, що поет Калабро — це боротьба з девальвацією любові й слова”. На завершення зустрічі Наталія Трохим, представляючи видавництво “Літопис”, яке подарувало українському читачеві чудові переклади Калабро, сказала: “Від видавництва “Літопис” хочу привітати новонароджену книжку, тому що її, як і дитину, автор довго виношує, вимріює й уявляє. А коли вона з’являється, то може бути зовсім не схожою на ту, яку ми уявляли, але з цього моменту починається її окремішнє життя. Хочеться, щоб воно було довгим. Бажаю цій книжці вічного життя. Нехай через тисячоліття якась юна душа розгорне цей том і зануриться в нові прекрасні поетичні глибини слів, які тут виписані з любов’ю і з глибокою мудрістю”. На цьому можна ставити крапку. Адже далі починаються крапки чарівливої італійської поезії метра дипломатії, філософії й поезії Коррадо Калабро. Приємно, що Оксана Пахльовська, яка вже чимало зробила для представлення України в світі, підготувала джерело сучасної італійської поезії вже для українського читача, прирівнюючи його до скарбів світової літератури ХХІ сторіччя. Справді, “Ave, Europa!”Підготувала Христина ЗАНИК,студентка НаУКМА

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment