ЗАГРОЗА ВИНИКНЕННЯ ПРОПУТІНСЬКОГО РЕЖИМУ

Михайло ФАЛАГАШВІЛІ,м. Ірпінь, Київська обл.Розкол демократів у країнах, в яких відбулися “кольорові” революції (Грузія, Україна), може призвести до перемоги авторитарних, антизахідних режимів. Ці події — реакція на непідтримку Заходом нових демократій. Щодо Грузії, то ті події потрібно трактувати як відверту здачу її Росії в обмін на таку собі “лояльність” Росії щодо Євросоюзу.Свого часу роз’єднання російських демократів єльцинської доби дало змогу кадебістові Путіну прийти до влади і створити в Росії авторитарний режим. Путін грає на  національних почуттях росіян: упослідженість Росії в Європі, підняття Росії з колін, створення й виховання в ній образу і величі Третього Риму.Створивши авторитарний режим, Москва успішно поширює свій “досвід” на країни колишнього соцтабору. Безумовно, найголовніший  об’єкт — Україна. Дискредитуючи дії демократів у цих країнах (на жаль, вони самі дають для цього підстави), підтримуючи сепаратистські рухи, Кремль успішно нарощує свою експансію особливо на Кавказі й у Криму. Росія не приховує кінцевої мети своїх бажань — створення маріонеткових режимів у Грузії й Україні. Нинішнє протистояння Саакашвілі з опозицією в Грузії, з якою свого часу творили разом “революцію троянд”, як і безкінечний конфлікт Тимошенко з Ющенком в Україні (з постійним заграванням із Кремлем першої) наштовхує на сумні роздуми про майбутнє наших демократів. Найстрашніше, що потворне тло цієї боротьби — сталінський спадок тотального страху, з яким дуже важко розлучається і Грузія, й Україна (про Росію не йдеться — там Йосипа Сталіна майже офіційно визнано “талановитим менеджером”). Перемогою може стати переговорний процес усіх демократичних сил (найкраще — з правими й націоналістичними) з досягненням певного консенсусу.Щодо керівників держави, то конче потрібно, щоб хоч би на певний час Захід відчув, що Україна “говорить одним політичним голосом з ним”. Можна впевнено передбачати, що подальші домовленості у цьому питанні Росія зустріне  неприхильно. Важливий чинник — нинішня світова економічно-фінансова криза. Усе разом створює певні політико-економічні ризики. Можна передбачити, що під тиском цих складових Україна в особах майбутніх кандидатів на посаду президента може втратити частку незалежності (й так досить декларативної) в обмін на прихильне ставлення північної сусідки. Поступками будуть відомі розмінні “монети”: трансформування державної власності на нашу газотранспортну систему, прагнення Росії втрутитись в управління нею, продовження перебування в Криму російського ЧФ після 2017 року, затвердження статусу російської мови як другої державної, ставлення до ОУН-УПА тощо. Тобто “набір інструментів, випробуваний часом у боротьбі за подальше закабалення України. Росія не хоче визнавати за країнами колишнього соцтабору права визначати свою подальшу долю без постійного “коригування і допомоги” у потрібному Кремлю руслі.На порядку денному українського політикуму — нагальна потреба зміни політичних облич з новими сучасними ідеями, не зашорених минулим, не заанґажованих олігархами і не зациклених на невдачах у минулому. Якщо демократи не об’єднаються, то до влади прийдуть, точніше, залишаться в ній відомі ретрогради — говоруни-кнопкодави, які продовжать іти у кільватері російської політики. У зв’язку з цим Європа тривожно дивиться на Україну, вбачаючи в нинішній ситуації зачатки путінізму. Можливо, десь у глибині європейської свідомості є відчуття провини за торішню помилку щодо ненадання Україні й Грузії ПДЧ. Нині світ був би іншим — стабільнішим. А поки що Росія, на противагу Україні, політично розхристаній і анархічній за суттю, демонструє світові цілеспрямованість, експансіонізм і відсутність усяких сумнівів та докорів сумління щодо способів досягнення мети — підкорення світу. Від того, як Україна реалізує на тлі президентських виборів шанс на ствердження себе як самостійного політичного гравця, реґіонального лідера, залежатиме подальша доля українців і ставлення світової спільноти до України.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment