ДУХ, ЩО НЕ ВГАСАЄ 

Олена ШУЛЬГАКоли ми із сестрою були маленькими, мама нам співала: Ой на горі, горі сидить зайчик, Він ніжками чеберяє.Аби такі ніжки мала, То я б ними чеберяла,         як той зайчик.Уже дорослою я дізналася, що зокрема цю пісеньку записала від моїх земляків Олена Пчілка, коли разом із дітьми їздила волинськими селами, збираючи фольклор.Із нагоди 150-річчя із дня народження письменниці, фольклористки, просвітянки, громадської діячки 2009-й оголошено на історичній Волині (сюди входять Рівненська, Волинська, частина Житомирської й Тернопільської областей) Роком Олени Пчілки. Саме на Волині минули найплідніші, найкращі роки Ольги Петрівни Драгоманової-Косач, тож вдячні краяни вирішили пошанувати подвижницьку працю, повернувши її ім’я з напівзабуття. Переважна більшість знає із радянського шкільного курсу української літератури Олену Пчілку як матір Лесі Українки, з якою велика пролетарська письменниця часто конфліктувала через розбіжності у поглядах. Насправді все відбувалося далеко не так, і коло інтересів Ольги Петрівни було набагато ширше. Про це вирішили розповісти загалові рівненські просвітяни, влаштувавши в обласному музично-драматичному театрі науково-мистецьку імпрезу “Олена Пчілка — громадська діячка, письменниця, науковець, просвітянка”. Організаторкою й натхненницею заходу була Світлана Ніколіна, голова Рівненського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка, голова обласної організації УНП, а головним “двигуном” — Наталя Савчук, член правління обласного об’єднання “Просвіти”. Саме завдяки цим просвітянкам свято відбулося на високому мистецькому й науковому рівні, адже до організації й участі залучили фахівців високої кваліфікації, а також тих, хто найліпше на Волині знає життя і творчість письменниці.Світлана Ніколіна у доповіді “Провидиця національної ідеї, просвітянка, громадська діячка” наголосила, що подвижницька праця Олени Пчілки на ниві національного просвітництва ще чекає на допитливого дослідника і гідне пошанування. Повністю не видано літературної спадщини, наукових праць, етнографічних і фольклорних матеріалів. На жаль, ні на Волині, де тривалий час жила Ольга Петрівна, ні загалом в Україні нема пам’ятника їй, а єдиний у країні музей — у Рівненській ЗОШ № 6. Учителька української мови цієї школи Лідія Наконечна поділилася досвідом роботи музею. Вона розповіла, що почала працювати з учнями із 6 класу. Цього року вони вже випускники. У створенні музею допомагав педагогічний колектив, батьки, мешканці вулиці, на якій розташована школа, а це вулиця Олени Пчілки. Так спільними зусиллями добилися того, що серед музейних експонатів — архівні матеріали, копії метрики Олени Пчілки, герба родини Драгоманових, інші цікаві речі. Тепер звертаються з пропозиціями присвоїти школі ім’я письменниці й громадської діячки.Поетеса, член Національної спілки письменників України Юлія Бундючна ознайомила гостей із літературним доробком Олени Пчілки, а він значний. Це поеми, казки для дітей, прозові й драматичні твори для дорослих.У волинських селах ще живі бабусі, яким їхні бабусі розказували про незвичайну пані, що приїжджала з дітьми й розпитувала билиці й небилиці, записувала пісні, ночуючи в селянських хатах. Так, Ольга Петрівна бувала в селах Ярославичі, Чекма, Гільча, містечку Берестечку, нинішніх Гощанському, Корецькому, Млинівському, Дубенському, Луцькому районах. Її так вразило побачене, що написала поему “Гульча”, яка належить до раннього періоду творчості. Тож на імпрезу прибули просвітяни села Гільча Здолбунівського району, вокальний гурт “Мірина” Здолбунівського районного будинку культури, які співали пісні, що їх записала Олена Пчілка в краї. Учні Гільчанської школи зачитали опис джерела Святого Миколая із поеми Олени Пчілки “Гульча”. Джерело те бринить і нині, воно, мабуть, пам’ятає Тараса Шевченка, коли він мандрував з Острога до Дубна.Участь у святі взяли діти — вихованці дошкільного навчального закладу № 44 “Попелюшка” Рівного. Вони представили композиції “Коти” і “Зайчик”, тексти яких Олена Пчілка записала на Волині.До участі в імпрезі запросили науковців: кандидата філологічних наук, доцента Рівненського гуманітарного університету Раїсу Тхорук і завідувача відділу етнографії Рівненського обласного краєзнавчого музею, заслуженого працівника культури України Аллу Українець. Раїса Тхорук виступила з доповіддю “Культурницькі ідеї як письменницькі стратегії Олени Пчілки”, Алла Українець — “Особливості вишивального мистецтва Волині в контексті наукових праць Олени Пчілки”. Відомо, що Олена Пчілка, ще живучи у Звягелі, збирала зразки вишивок. Згодом, у Луцьку й Колодяжному, вона розширила коло пошуків, залучила до праці дітей, і саме завдяки їм сучасники можуть ознайомитися з тогочасним вишивальним мистецтвом, досліджувати його.Раніше не прийнято було говорити про Олену Пчілку як значну постать в нашій науці й культурі. А це була жінка із сильним характером, талановита, терпляча, працьовита й наполеглива. Тепер її ім’я звучить у краї на повен голос як утвердження чину, духу, що не вгасає у віках.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment