Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ, м. Ірпінь Київської обл.Нещодавно у Києві вийшла друком книжка професора Андрія Катренка і доцента Ярослава Катренка “Їх об’єднували сповідувані демократичні ідеали та любов до України і її народу”. Видання містить листи видатного діяча українського національного руху Іллі Шрага до Михайла Грушевського.У вступі автори розповідають про життя і діяльність Іллі Шрага. Він народився 23 серпня (4 вересня) 1847 року в містечку Седневі на Чернігівщині. Його батько — німець, мати — українка. Іллю виховувало коло освічених людей, не байдужих до ліберальних ідей, української мови. Любові до України сприяло й навчання у Чернігівській гімназії, де вчителювали Л. Глібов та І. Дорошенко.На частину молоді міста великий вплив мала освітня й культурна діяльність Чернігівської української громади. Ілля Шраг згадував: “Ще в гімназії, коли я був у 3 класі, на мене велике враження зробила “Наталка Полтавка”, яку було надзвичайно добре виставлено… Під впливом “Наталки Полтавки” я і деякі з товаришів захопились українством, — звичайно, більш з околишнього боку, поробили собі українське вбрання”. Чимале враження на гімназиста справили політичні арешти місцевих “громадівців” О. Тищинського, С. Носа, І. Андрущенка і розправа над ними тогочасної влади. Впливало на юного Шрага спілкування з поетом, членом Київської української громади М. Вербицьким. Навколо Вербицького гуртувалася молодь, яка записувала українські слова для “Словника”, читала “Основу” і “Записки о Южной Руси”. Популярними серед юнацтва були пісні “Ще не вмерла Україна”, “Вже більше літ двісті”, “В полі доля стояла, бровоньками моргала”.Згодом Іллю Шрага за участь у студентських заворушеннях разом із десятками товаришів відрахували з юридичного факультету університету. Проте він екстерном склав іспити при Київському університеті й здобув ступінь кандидата права. Шраг почав працювати адвокатом.З початком 1890-х Ілля Шраг брав активну участь в українському національному русі. З 1892-го до 1895 року він опублікував дев’ять статей на шпальтах львівської газети “Правда”. Ілля Шраг виступав за розвиток самоврядування і закликав українців наполегливіше боротися за національні права: “Свідомі Українці повинні б як мога частіше і виразніше виступати серед громади та, де можна, і перед урядом Українцями, а не загальноросами”.Ось рядки зі статті Шрага за 1893 рік, написані ніби про сьогодення: “Велику силу при сучасних обставинах мають тепер усякі урядовці, і не диво — бо на урядові посади усі тепер пруться, навіть і колишні супротивники уряду; дивишся, “інтелігент” лає і уряд, і урядників, а на другий день бачиш — сей самий “інтелігент” придбав уже собі урядову посаду і вже зовсім на другий бік верне, іншу пісню співає. Люд тепер наляканий, забитий, на урядових суду не знаходить, та й шкода шукати: урядники оден другого покривають, себто задля того, щоб піддержати “власть”, піднести “авторитет правительства”.1906 року Іллю Шрага обрали депутатом І Державної Думи, де він очолив українську фракцію.У серпні—вересні 1908 року чернігівський губернатор наказав виключити зі складу “Просвіти” Іллю Людвіговича та інших найактивніших її членів.1911 р. йому дозволили знову стати членом Товариства й навіть очолити його. Проте воно, знекровлене, ослаблене в умовах політичної реакції, припинило існування.Після Лютневої революції 1917 року Ілля Шраг повернувся до керівництва відновленої Чернігівської “Просвіти”, став членом Центральної Ради. 1918-го за гетьмана П. Скоропадського І. Шрагові пропонували обійняти посаду прем’єр-міністра, але на заваді стали похилий вік і стан здоров’я.11 квітня 1919 року І. Л. Шраг помер.
