МИСТЕЦТВО ПЕРЕТИНУ ЛІТЕРАТУРИ З ЖИВОПИСОМ

Національний художній музей України і Французький культурний центр презентували виставку живопису сучасного французького художника Андре Жоліве “Квіти роману”.

Художник створює картини у стилі концептуалізму, поєднуючи декоративізм кольору і форми із символічністю й асоціативністю. Але найбільше зацікавлення викликала ілюстрована Андре Жоліве книжка українського поета і правозахисника Василя Стуса циклу “Костомаров у Саратові”. Ця книжка представляє жанр сучасного концептуального мистецтва. Її використано як творчий засіб, що походить з вільного пошуку діалогу літературного тексту й ілюстрацій, надаючи їй статусу предмета мистецтва. Такий статус мали рукописні книги, але він втрачений після винайдення друкарського верстата. До речі, французька традиція рукописної книги як твору мистецтва сягає глибини століть. Варто згадати хоч би “Прекрасний часослов герцога Беррійського”. 

У доробку Андре Жоліве — понад 70 книжок, у створенні яких митець застосовував техніки гравюри, живопису, шовкографії, фотографії й малюнка, виданих іноді лише в одному примірнику. Але навіть коли книжку видають поліграфічним способом, кілька примірників обов’язково містять ілюстрації, намальовані вручну. Тож вартість такого примірника іноді дорівнює вартості кількох гравюр чи картини. Особливе місце у творчості художника займає створення книжок на поетичні тексти французьких поетів (Віктора Сегалена, Жоеля Убо, Брюно Женеста) і поетів інших країн. Якось Андре Жоліве прочитав кілька перекладів віршів Василя Стуса і був вражений їхньою філософською глибиною. “Це було, як спалах, я був вражений настроями і почуттями цієї поезії, особистістю поета, який сформулював свою екзистенційну максиму: “Я маю бути вірний своїй долі”, — розповідає художник. Коли його українські знайомі, що живуть у Франції, розказали про трагічну долю українського поета, який загинув у пермських таборах невдовзі після того, як його 1985 року Генріх Белль висунув на здобуття Нобелівської премії в галузі літератури, художник розшукав французькі переклади віршів В. Стуса. Вони надихнули його на створення книжки. “Цикл віршів “Костомаров у Саратові” (переклад французькою Олеся Маслюка й Анн Рену) — це програмні вірші, що містять ідею усвідомлення власної долі, коли людина стає на власний шлях, — розповів на презентації син поета Дмитро Стус. — У цій поезії багато скорботи і розчарування, але є і референції, стосунки з Богом, іноді полярно протилежні, так само, як і в Тараса Шевченка”.Порівняйте: у Шевченка — “…а до того я не знаю Бога” й у Стуса — “О Боже, білий світ — то біле божевілля, не варт твого зусилля…”, і зовсім протилежне Стусове: “А нишком послухай, чи Всесвіт не спить…” Згадуючи про батька, Дмитро Стус акцентував: попри те, що поет почувався людиною Всесвіту, він залишався вірним сином народу, України, відданим корінню. “Україна народжувала немало талановитих людей, які знаходили себе в інших культурах. Проте Василь Стус обрав інший шлях: “я маю бути вірним своїй долі”. Людина, що мала великий потенціал, він обрав не правду життя, що веде до успіху, а правду батьків — носіїв національного, — сказав Дмитро Стус. — Вразило, що велика французька культура батькову поезію вважає для себе важливою. Але не хотів би говорити з приводу цього про політику власної держави”.Під час презентації лунали вірші Василя Стуса українською й у французькому перекладі.Андре Жоліве розповів, що книжка “Костомаров у Саратові” вийшла десятьма примірниками на спеціальному папері. У кожному він вручну відтворив ілюстрації, тож вартість одного примірника — майже тисяча євро. Один примірник подарує сім’ї Василя Стуса, а другий — Національному художньому музеєві України.Художник розповів про свої живописні твори, що експонуються зараз у музеї. Їх покликала до життя поезія Василя Стуса. У картинах художника, яскравих за кольоровими поєднаннями і дінамічних за ритмом, повних символізму, зашифровані сфери Всесвіту і цикли життя. Основна ідея — свобода ніколи нікому не належить. Куди складніша філософська концепція цих творів. Однак і в ілюстраціях презентованої книжки, і в картинах художника не слід шукати буквального збігу тексту та зображення. Його немає. Сучасне концептуальне мистецтво у письмових поясненнях-концепціях іноді велемовніше, ніж у зображувальній частині. Так воно наближається до літератури.На виставці можна побачити і єдиний прижиттєвий портрет Василя Стуса, який 1968 року написав український художник Борис Довгань. Борис Степанович дружив зі Стусом і разом з дружиною допомагав і підтримував сім’ю репресованого поета.Французи славляться патріотизмом. Можливо, тому саме французького митця надихнула особистість і творчість українського поета. Можливо, той, хто любить і шанує власну культуру, здатен оцінити ці почуття і в представника іншого народу. Тож мистецький проект Андре Жоліве “Квіти роману” — не лише діалог літератури і сучасного візуального мистецтва, а й діалог української та французької культур.  

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment