ДИВОСВІТ СЛОБОЖАНСЬКОГО ХАРАКТЕРНИКА

Надія КИР’ЯНКожна картина художника Віктора Гонтаріва, виставка якого відкрилася у Національному музеї Тараса Шевченка, — ціла поема. У передмові до нового альбому художника Ольга Денисенко перелічує фахові складові його творчості: лінеарну майстерність, де лінії довгасті, м’які, елегантні, витончені, відчуття ритму розташування площин, їх максимально колористичне узагальнення, витончене нюансування колориту майже монохромного, що відлискує металевим полиском; продуману строгість композиційної побудови, пристрасть до загострених контрастів схвильовано-експресивної форми з медитативним настроєм тощо. Залишимо фахівцям міркувати над тим, як художник зачіпає струни людської душі.  На презентації виставки друзі-митці, видавці говорили про те, що Віктор Гонтарів зумів передати живий, дивовижний світ України незбагненно навіть для майстрів живопису. Максим Мельник, директор видавництва “Софія-А”, яке щойно видало альбом Гонтаріва, поділився враженням: “Картини його — в сірих, пастельних тонах. Ось наприклад “Подвір’я мого дитинства”. Хата під солом’яною стріхою, господарські будівлі, на подвір’ї господар із собакою, корова, сірувате небо… Коли дивився — нахлинули спогади, довго не міг відірвати погляду від картини”.Цього року Віктор Гонтарів отримав найвищу нагороду — став лауреатом Шевченківської премії. 30 жовтня художникові виповнилося б 67 років. Алла Маричевська, головний редактор журналу “Артанія”, сказала: “Не можу змиритися з цією втратою. Таке враження, що втратила частину себе. Коли дивишся на його картини, спадає на думку період мандрівних дяків. Це був козак-характерник, життєлюб, який міцно стояв на землі, а головою впирався в небо. Живу його фразою, яку сказав, коли був уже тяжкохворим, але криза тимчасово відступила: “Аллочко, похорон скасовується, житимемо, працюватимемо”.Доктор мистецтвознавства, академік Академії мистецтв України Олександр Федорук зазначив: “Він і нині серед нас, є часткою нашої історії. Зумів сказати власне слово в мистецтві. У когорті українських митців посідає поважне місце.Ми зустрічалися в Харкові в його майстерні. Це був блискучий майстер монументального живопису. Заснував школу в Харкові, виховав багато послідовників. Ця виставка дає розуміння величі самобутнього художника, який прийшов до нас зі своїм великим неповторним світом. Слобожанщина знайшла в ньому співця осіннього ностальгійного настрою”. До речі, одна виставкова зала присвячена гоголівській тематиці. Художник переймався трагедією видатного письменника, ніби вживався в його образ, “приміряв” до себе. Навіть риси обличчя Гоголя на його картинах подібні до художникових.Захоплено відгукнувся про побратима лауреат Національної премії імені Т. Шевченка Анатолій Гайдамака: “Віктор Гонтарів — знакова постать українського мистецтва. Людина-шедевр, і його твори — шедеври. Це була велика дитина, зіткана з доброти”. “Слобожанська земля народила видатних постатей, — доповнив лауреат Національної премії імені Т. Шевченка Володимир Пасивенко. — У Гонтареві є щось сковородинське. Хлопчик народився в селі Сотницький Козачок, згодом переїхав з батьками до Харкова, де закінчив художнє училище, потім Ленінградське Вище художньо-промислове училище ім. В. Мухіної. Отримав високу освіту, глибокий професіонал, але повернувся до витоків, до рідної землі. Характерно, що багато письменників, митців — вихідці з села. Високі міські будинки затуляють небо. А в селі небо вільне, людина краще відчуває зв’язок із космосом. Віктор Гонтарів зумів поєднати високий професіоналізм із народною культурою, з почуттями простих людей. Він підніс Україну на рівень світового звучання”.Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Наталія Клименко зауважила: “Нам нині часто нав’язують антимистецтво: бичачі голови у формаліні, корову з розрізаним черевом, з фіолетовим шарфом. Це антисвіт. На щастя, справжнє мистецтво є, і ми його представляємо в цьому музеї. Здавалося б, бачимо на цих полотнах побутові речі. Але це справжня Україна, її люди, природа; є тут елементи гумору, все, що створює український мистецький світ. Треба, щоб таке мистецтво домінувало на нашій землі”.Начальник відділу аналізу та прогнозування музейної діяльності Міністерства культури і туризму України Микола Скиба підтримав колегу: “Музей дає орієнтири для художників, які починають творчий шлях. Те, що добирають до експозицій, потім лягає в архіви культури; це квінтесенція, родючий шар гуманності й духовності.Віктор Гонтарів — рафінований майстер, філософ. Дуже важлива смислова частина його картин. Бачимо живопис, у якому дивовижне й органічне поєднання іронії, самоіронії й надзвичайно щемливих ліричних настроїв. Митець стоїть на межі епох, напередодні нового періоду, який представили вже його учні. Він виховав плеяду молодих художників, яких мистецтвознавці називають школою Гонтаріва. Це накладає на музеї відповідальність щодо підтримки молодої генерації митців, проникнутих духом творення. Одна із центральних постатей у цьому музеї — Віктор Гонтарів”.Дивосвіт Віктора Гонтаріва безкінечний, як Всесвіт. Пізнання його таємниць дає величезну насолоду.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment