А ви не баЧили кумедІЇ такоЇ?

Гриць ГАЙОВИЙСвині на водопоїБайкаЯк збіглись дві Свинідо спільного корита,одна сказала:“Це менівода налита,щоб мила черевце яв своїй калюжі!” А друга їйна цеє:“Та ти не дуже!..Подумаєш: Свиня — немите рило!Тут бовтатимусь я.Зрозуміло?!”“ Ах, так… То я ж тобі!..”“Не лізь, бо будеш бита!”Зчепилися в злобіі… розтовкли корито.  — — Мораль?Боюсь перемудрити,але скажу одне:не жаль мені того корита,а жаль отих Свиней…А ви не бачили кумедії такоїна нашому, людському, водопої?..Єдність політичної нації БаладаЯ з етносу корінного,А він тут як нацменшина,Але і в мене, і в нього Кінцева мета єдина —Створити таку державу,Де б кожен робив, що зможе,І мав невід’ємне правоНа хліб і на Слово Боже.Усе — для блага людини,У тому числі і ринок(А представник нацменшиниІз ринку якраз і виник).Та нині вже знає кожний:У ринку нема зупину —Купуй, коли ти спроможний,І благо, й саму людину!..Нацмен у ринкових сферахСказав, що тепер ми рівні:У нього — 500 мільйонів у євроІ в мене — 500 у гривнях.Відтак ми живем у паріЯк нація політична:У нього в банках доляри,А в мене — в кишенях свище…Зміна орієнтирівПовчальний триптихШтрих до історії шістдесятництва, або Рукописи не горять…Хто був тоді,     той залишився й досі на видноті,     як провідний товариш: у шістдесятих     він писав доноси — тепер їх видає як мемуари!..Не зраджуючи принципівВін завжди     був ревним і свідомим, чим і заробляв собі на хліб: в ті часи —     як секретар парткому, а тепер — як православний піп… Люди не змінилисяЦе відбулась метаморфоза орієнтирів, а не люду: колись рівнялись на Христоса — тепер рівняються на Юду…Двома рядкамиНа чому тримається духовністьХоч вір, хоч не вір,     а віддай десятину парторгу, попові,     муллі чи раввину…Хто кому заборгувавТри шкури здирали     із нас вороги, а ми ворогам тим     ще й платим борги…Загадка державотворенняГрабують країну,     пригнічують люд — а їм за те пенсії більші дають!..Можливості правової державиНеправда, що в нас     громадяни без прав: дорвався до влади —     шматок увірвав!Це може тільки приснитисьІ треба ж — така     нісенітниця сниться:бандити і злодії всі —     у в’язницях…Балада про владуКолись у якійсь     тридев’ятій земліВсі жити хотіли, немов королі, —Без Бога в душі,     без царя в головіІ без недостачі в їдлі та питві,Щоб власні потреби     звести в абсолютМіг в ризи й корони     наряджений люд.А щоб зготувати ті     ризи й корони,Майстри лицедійств     прибули з-за кордонуІ навербували не знати відкільВсіляких підмайстрів     численну артіль,Яка, наче в казці     “Король і народ”,Шукала розваг,     авантюр, насолод…І ось до народу     звернулись вони:— Ми вдягнемо вас     в королівські штани,Наробимо всім     королівських корон,Придбаємо кожному     скіпетр і тронІ ризи пошиєм     для кожного з васВ ім’я повновладдя     пригнічених мас.Тут маса народу ураз заревла:— За владу! За владу!     За владу! За вла…— А ми віддамо     весь свій досвід, знання,Щоб вас одягти     в королівське вбрання.Ми будемо в праці     горіть, як свіча,Бо знаємо: вам     необхідна парча.Тож треба міняти     пожитки й харчіНа золото, срібло     та шовк для парчіЙ віддати всі сили     і кошти громадиНа інші відзнаки     народної влади.Юрба заглушила     останні слова:— Ми з вами! Ми з вами!     Ми з вами! Ми з ва…— А ті, хто не з нами, —     вони проти нас:Ми знищимо їх диктатурою мас!І в масі народу     знайшлись крикуни:— Ми знищимо! Знищимо!     Знищимо! Зни…Ось так лицедії     вхопились за владу.Та годі: пора вже     кінчати баладу.Спектакль під кодовою назвою “Керований хаос”(чи то пак шоу “Свобода — слову!”)На голови наші     звалились три лиха — це хаос, безладдя     і нерозбериха.Кермо того безладу     десь за кулісами, а блазні на сцені     вимахують списами…Право альтернативного виборуЗнову ті ж партійні списки на одну верховну миску.В списках тих — одні і ті ж: не розжовуючи, їж, що підсунуть брехуний спекулянти. А вони — той злодюга, цей шахрай: кого хочеш — обирай!Догідливий драгоман*, або путінський гурманРепліка-коментар до повідомлення газети “Товариш” (“Товарищ”) № 143 за 12—15 грудня 2008 р. Якийсь москалик Черепков під заголовком “Зрада” поему написав таку, що їй Мороз був радий: відверто пасквільну мазнювін так віддрагоменив, що вийшло Путіну меню із назвою “Измена”.*Драгоман — тлумач, перекладач. (Ред.)

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment