Гриць ГАЙОВИЙ
Свині на водопої
Байка
Як збіглись дві Свині
до спільного корита,
одна сказала:
“Це мені
вода налита,
щоб мила черевце я
в своїй калюжі!”
А друга їй
на цеє:
“Та ти не дуже!..
Подумаєш: Свиня —
немите рило!
Тут бовтатимусь я.
Зрозуміло?!”
“ Ах, так… То я ж тобі!..”
“Не лізь, бо будеш бита!”
Зчепилися в злобі
і… розтовкли
корито.
— —
Мораль?
Боюсь перемудрити,
але скажу одне:
не жаль
мені того корита,
а жаль отих Свиней…
А ви не бачили кумедії такої
на нашому, людському, водопої?..
Єдність
політичної нації
Балада
Я з етносу корінного,
А він тут як нацменшина,
Але і в мене, і в нього
Кінцева мета єдина —
Створити таку державу,
Де б кожен робив, що зможе,
І мав невід’ємне право
На хліб і на Слово Боже.
Усе — для блага людини,
У тому числі і ринок
(А представник нацменшини
Із ринку якраз і виник).
Та нині вже знає кожний:
У ринку нема зупину —
Купуй, коли ти спроможний,
І благо, й саму людину!..
Нацмен у ринкових сферах
Сказав, що тепер ми рівні:
У нього — 500 мільйонів у євро
І в мене — 500 у гривнях.
Відтак ми живем у парі
Як нація політична:
У нього в банках доляри,
А в мене — в кишенях свище…
Зміна орієнтирів
Повчальний триптих
Штрих до історії шістдесятництва,
або Рукописи не горять…
Хто був тоді,
той залишився й досі
на видноті,
як провідний товариш:
у шістдесятих
він писав доноси —
тепер їх видає як мемуари!..
Не зраджуючи принципів
Він завжди
був ревним і свідомим,
чим і заробляв собі на хліб:
в ті часи —
як секретар парткому,
а тепер — як православний піп…
Люди не змінилися
Це відбулась метаморфоза
орієнтирів, а не люду:
колись рівнялись на Христоса —
тепер рівняються на Юду…
Двома рядками
На чому тримається духовність
Хоч вір, хоч не вір,
а віддай десятину
парторгу, попові,
муллі чи раввину…
Хто кому заборгував
Три шкури здирали
із нас вороги,
а ми ворогам тим
ще й платим борги…
Загадка державотворення
Грабують країну,
пригнічують люд —
а їм за те пенсії більші дають!..
Можливості правової держави
Неправда, що в нас
громадяни без прав:
дорвався до влади —
шматок увірвав!
Це може тільки приснитись
І треба ж — така
нісенітниця сниться:
бандити і злодії всі —
у в’язницях…
Балада про владу
Колись у якійсь
тридев’ятій землі
Всі жити хотіли, немов королі, —
Без Бога в душі,
без царя в голові
І без недостачі в їдлі та питві,
Щоб власні потреби
звести в абсолют
Міг в ризи й корони
наряджений люд.
А щоб зготувати ті
ризи й корони,
Майстри лицедійств
прибули з-за кордону
І навербували не знати відкіль
Всіляких підмайстрів
численну артіль,
Яка, наче в казці
“Король і народ”,
Шукала розваг,
авантюр, насолод…
І ось до народу
звернулись вони:
— Ми вдягнемо вас
в королівські штани,
Наробимо всім
королівських корон,
Придбаємо кожному
скіпетр і трон
І ризи пошиєм
для кожного з вас
В ім’я повновладдя
пригнічених мас.
Тут маса народу ураз заревла:
— За владу! За владу!
За владу! За вла…
— А ми віддамо
весь свій досвід, знання,
Щоб вас одягти
в королівське вбрання.
Ми будемо в праці
горіть, як свіча,
Бо знаємо: вам
необхідна парча.
Тож треба міняти
пожитки й харчі
На золото, срібло
та шовк для парчі
Й віддати всі сили
і кошти громади
На інші відзнаки
народної влади.
Юрба заглушила
останні слова:
— Ми з вами! Ми з вами!
Ми з вами! Ми з ва…
— А ті, хто не з нами, —
вони проти нас:
Ми знищимо їх диктатурою мас!
І в масі народу
знайшлись крикуни:
— Ми знищимо! Знищимо!
Знищимо! Зни…
Ось так лицедії
вхопились за владу.
Та годі: пора вже
кінчати баладу.
Спектакль під кодовою назвою “Керований хаос”
(чи то пак шоу “Свобода — слову!”)
На голови наші
звалились три лиха —
це хаос, безладдя
і нерозбериха.
Кермо того безладу
десь за кулісами,
а блазні на сцені
вимахують списами…
Право альтернативного вибору
Знову ті ж партійні списки
на одну верховну миску.
В списках тих — одні і ті ж:
не розжовуючи, їж,
що підсунуть брехуни
й спекулянти. А вони —
той злодюга, цей шахрай:
кого хочеш — обирай!
Догідливий драгоман*,
або путінський гурман
Репліка-коментар
до повідомлення газети “Товариш” (“Товарищ”)
№ 143 за 12—15 грудня 2008 р.
Якийсь москалик Черепков
під заголовком “Зрада”
поему написав таку,
що їй Мороз був радий:
відверто пасквільну мазню
він так віддрагоменив,
що вийшло Путіну меню
із назвою “Измена”.
*Драгоман — тлумач, перекладач. (Ред.)