ЗВЕРНЕННЯ
Центрального правління
Всеукраїнського товариства
“Просвіта” ім. Тараса Шевченка
“Про вибори Президента України”
Всеукраїнське товариство “Просвіта” звертається до просвітян України із закликом підтримувати того кандидата в Президенти:
— У чиїй програмі найзначимішою буде українськопатріотична складова, спрямована на утвердження й зміцнення незалежності України;
— Хто протистоятиме сваволі панівних комуно-олігархічних кланів, хто зупинить подальше розкрадання багатств, що належать усьому народові, подолає корупцію, свавілля чиновництва, доможеться скасування депутатської недоторканності;
— Хто передусім сповідуватиме дух свободи нашої нації;
— Хто відстоюватиме державницькі позиції української мови в усіх сферах її вжитку — освіті, науці, культурі, мистецтві, побуті;
— Хто пам’ятатиме, що від повноцінного відновлення мовного здоров’я України залежить національне відродження всіх найглибших творчих, будівничих і культурних сил українського народу;
— Хто зупинить агресивну російськомовну експансію в інформаційному просторі, книговиданні;
— Хто видасть серед перших указів Указ “Про захист, розвиток і роль української мови в житті людини, суспільства, держави, її консолідуючу роль в Україні”;
— Хто сприятиме тому, щоб в Україні була міжконфесійна злагода, обстоюватиме утворення Єдиної Помісної Української Церкви, яка стоятиме на державницьких позиціях.
“Просвіта” підтримає того, хто в напрузі вселенського інформаційного змагання в глобалізованому світі зуміє віднайти точки опори в національній ідеї, долаючи чужий вплив, щоб наша країна розвивалася успішно, самодостатньо, самобутньо, незалежно, самостійно, без шарпання в різні боки на догоду чи вимоги сусідів, знайшла належне їй місце серед європейських націй.
Необхідно дати об’єктивну оцінку зробленому попередніми керівниками держави й чинним Президентом і порівняти програми тих, хто претендує на найвищу посаду, щоб судити про них не за декларативними заявами, обіцянками, а за зробленим, адже всі вони обіймали чи обіймають високі посади.
Пам’ятаймо, кому завдячує українська нація правдою про наші героїчні й трагічні сторінки історії. Завдяки кому вшановуємо борців за свободу України — Богдана Хмельницького, Івана Мазепу, Івана Виговського, Пилипа Орлика, Героїв Крут, звитяжців доби УПА на чолі зі Степаном Бандерою і Романом Шухевичем, хто відкрив правду про українські Голокости та Голодомор-Геноцид, пакт Молотова—Ріббентропа й сталінські репресії, хто став заслоном проти неоімперської експансії та загрози диктатури.
Віддаймо належне нинішньому Президентові, який наполегливо й послідовно відстоює державницькі позиції української мови в усіх сферах вжитку, часом аж надто толерантно декларуючи її права, але й цим викликає майже зоологічну лють як у своїх опонентів всередині країни, так і спадкоємців великодержавницьких амбіцій Москви. Не лише слова, а й справи його засвідчують зроблене на ниві відродження історичної пам’яті, очищення духовних криниць від наносного мулу, ініціативи у розвитку культури, зокрема ідея створення “Мистецького Арсеналу”. Саме Президентові Віктору Ющенку завдячуємо свободою слова, якою аж занадто безкарно користуються ті, хто з підлою нахабністю обкидає Віктора Ющенка брудом. Не перекуплені співаки і їхні пісні-одноденки впливатимуть на наш вибір, а відповідальність перед засновниками Матері-Просвіти з її 140-річною історією і шляхом боротьби за високу національну ідею.
Звертаємось до просвітян України із застереженням не спокушатися обіцянками, які дають жадібні до влади, безвідповідальні претенденти на президентське крісло: “захистити”, “врятувати”, “збагатити”, кидаючи мільйони на власну рекламу в зубожілому суспільстві. Віримо, що ви розпізнаєте дворушників, прислужників “п’ятої колони”, які нехтують зміцненням обороноздатності країни, хочуть протягнути через парламент російську мову як другу державну, продовжити термін перебування російського Чорноморського флоту, здати північному сусідові газотранспортну систему України, а відтак і саму Україну.
Нехай не затьмарюють наші голови піар-технології зарубіжних інформаційних центрів, густі димові завіси “позитиву” і “негативу”, за якими лише одна мета — здобуття президентської посади. Судімо по ділах їх, а не по словах, пам’ятаймо уроки історії, коли роз’єднаність українських патріотів приводила до програшу України.
Дорогі просвітяни! За часи боротьби за незалежність України ми склали одинадцяту заповідь: “Не біймося!” Сил і мужності нам додає віра в своє призначення — утвердити українську Україну. Не висуванці олігархічних кланів, а ті, хто плоть від плоті народної, не стихія розчленованого населення, а єдиний в дусі народ, не територія, а могутня держава, де панують правда і воля, сильна економіка, духовність і культура — наша мета. Запам’ятайте: бідне духом і знаннями населення найлегше перетворити на жебраків, що й робили з нами ті, хто сьогодні обіцяє благоденствіє і розквіт.
Ми віримо в моральність українського суспільства, його нетерпимість до будь-яких виявів брехні, аморальності, корисливості політиків. Наші прапори — національні, наші серця — українські, нашим Президентом буде людина, для якої Бог і Україна — понад усе!
Павло МОВЧАН,
Іван Ющук, Микола НЕСТЕРЧУК,
Василь ФольвароЧний,
Леонід МУЖУК, Володимир КМЕТИК, Юрій ГАНДЗЮК, Любов ГОЛОТА,
Василь КЛІЧАК, Микола БУРАВСЬКИЙ, Дмитро ЛОМАЧУК
19 жовтня 2009 року